У вересні 39-річний батько шістьох дітей Петро Байдала із села Дунаїв привіз додому дрова. Вивантажуючи їх, вдарився коліном об залізний причіп, на місці забою утворився синець. Чоловік не надав тому значення, але на четвертий день його стан різко погіршився, з’явилася загальна слабкість, ліва нога набрякла й боліла, а шкіра на коліні й гомілці стала багряною. Як згодом виявилося, це були ознаки відмирання тканин, яке спричинила небезпечна інфекція.
— Спершу пацієнт звернувся до районної лікарні, медики запідозрили ушкодження судин нижньої кінцівки й скерували на обстеження. Але попередній діагноз не підтвердився, і чоловіка доставили до нас у критичному стані, — розповідає Ігор Радковський, хірург Лікарні святого Луки (Перше ТМО міста Львова). — Пацієнт потерпав від вираженої загальної слабкості, гарячки, йому було важко дихати, розвинулася ниркова недостатність. Усе було наслідком анаеробної флегмони лівої кінцівки. Це гнійне запалення, яке призводить до некрозу (відмирання) м’яких тканин. Інфекція блискавично поширювалась організмом і становила загрозу для життя пацієнта. Зауважу, що анаеробна флегмона — доволі рідкісна патологія, яка може розвинутись в людей будь-якого віку, незалежно від стану здоров’я. До прикладу, у багатодітного батька не було супутніх хвороб.
— Як небезпечний збудник може потрапити в організм?
— Навіть через незначну рану або подряпину при контакті з брудним середовищем. Тому дуже важливо обробити рану антисептиком, якот перекисом водню, й накласти пов’язку. А головне — у разі появи тривожних симптомів (набряк, біль) треба негайно звернутися по медичну допомогу. На жаль, здебільшого люди звертаються до медиків, коли інфекція вже поширюється організмом, тому переважно у таких ситуаціях доводиться ампутувати уражену руку чи ногу. Так сталося і з 39річним пацієнтом. Щоб зупинити поширення інфекції, нам довелось ампутувати його ліву ногу разом із кульшовим суглобом.
Опісля за життя багатодітного батька боролася велика команда лікарів.
— Шанси на виживання пацієнта були мізерні, — додає Роксолана Голубович, лікарка-анестезіологиня Лікарні святого Луки. — Впродовж двох тижнів він перебував під апаратом штучної вентиляції легень. Пацієнта під’єднали до апарата гемодіалізу — штучного очищення крові від речовин, що їх мали б виводити нирки. Також йому провели переливання десяти літрів компонентів крові, адже внаслідок сепсису розпадалися клітини його крові. Згодом ми допомагали пацієнтові сідати й рухатись, щоб запобігти розвитку ускладнень у легенях внаслідок тривалого лежання. Приблизно через три тижні стан пацієнта почав поліпшуватися. На щастя, тепер його життю нічого не загрожує. Згодом на пана Петра чекає протезування.