Ви не повірите, але не так давно в Андрія Кокотюхи вийшла дев’яносто восьма книжка! Це — детектив “Печера чорного кальмара”, написаний для маленьких читачів... Утім, цього разу наша розмова з автором бестселерів не про творчість, а про здоров’я.
— Скажіть, ви — рання пташка чи пізня, тобто “жайвір” чи “сова”?
— За натурою я така людина, яка не прив’язується до певної години. Встаю, коли треба, точніше, коли спрацьовує біологічний годинник. Та найзручніше для мене — лягати о першій годині ночі й прокидатися о восьмій чи пів на дев’яту ранку. Так, щоб за тридцять хвилин уже бути на ногах і розпочати працювати.
При цьому не знаю, хто я — “жайвір” чи “сова”. (Усміхається). Тим більше, що нічні обстріли та й просто повітряні тривоги вносять свої корективи. Не можу склепити очей, поки не оголосять відбій. Тож під час повномасштабної війни, коли такі ситуації виникають регулярно, важливіше просто виспатися. Незалежно від того, коли ти це звик робити.
— Цікаво, які продукти завжди у вашому меню, а які — ні?
— Я постійно вживаю м’ясо. Воно вітається будь-яке. (Усміхається). Звичайно, я їм овочі. Свіжі, тобто в салатах, або приготовлені на грилі. А ось варені — ні-і-і. Навіть у борщі. Останній я викреслив зі свого меню. Розумію, що варені капуста й буряк це дуже корисно, але... У мене потім виникають проблеми зі шлунком.
— А що ще для вас табу?
— Не п’ю гарячого молока — такого, щоб із пінкою. (Усміхається). Лише — з холодильника. Крім того, не вживаю цукор. Узагалі. Хоч із кавою можу з’їсти цукерку або два шматочки шоколаду. З солодким — без фанатизму.
— Горнятко кави — обов’язковий ритуал?
— Ні, лише звичка. Не знаю, як там у кого, а у мене немає залежності від кави. Швидше це привід зробити невелику перерву в роботі — хвилин на п’ятнадцять. Встати з-за столу й пройтися на кухню... Правда, іноді можу запрацюватися і забути про каву.
— Водний режим вдається підтримувати? Лікарі рекомендують пити півтора-два літри на день...
— Улітку, коли спекотно, я справді вживаю багато води. Не так тому, що рекомендують медики, як через те, що погано переношу таку погоду. Зрештою, у нас удома давно заведено, що біля ліжка постійно стоїть бутель води й ми періодично звідти п’ємо.
— А в басейн чи у спортзал ходите? Принаймні, як це було в мирний час?
— Я пробував. (Усміхається). І за власною ініціативою ходив, і родина подарувала якось абонемент, але... Я навіть місяць не витримав життя за розкладом. Мені простіше робити якісь вправи вдома. Благо площа квартири — 100 “квадратів” — це дозволяє.
— Ви маєте якісь шкідливі звички? Можливо, сигарети чи...
— Я ніколи не курив. Навіть у школі. Щодо спиртного, то намагаюсь не пити нічого міцного. Для мене це справді табу. Натомість сухе вино — бажано червоне — можу перехилити. А ось на біле організм реагує печією. До речі, як багато хто, маю гастрит, тому доводилося звертатися до лікарів.
— А до стоматологів часто навідуєтеся?
— Я з ними завжди дружив. Навіть у школі ходив із задоволенням, бо це була можливість пропустити уроки. (Усміхається). Ніколи не боявся стоматологів. Хоч народився з неправильним прикусом та з неправильною кількістю зубів. Уже в дорослому віці один лікар сказав мені: “Я дисертацію писав по ваших зубах...” Тепер же половина з них — штучні. Нарешті я навів у роті лад!
