Рік тому 66-літню жінку почала боліти одна нога, а невдовзі — і друга. Біль ставав усе сильніший, і коли пенсіонерка вже не могла самостійно ходити, то звернулася по допомогу до спеціалістів.
— Під час огляду ми виявили обмеження рухової функції кульшових суглобів. Провели рентгенографію таза й встановили діагноз — двобічний коксартроз запущеної стадії, який міг призвести до повного анкілозування, тобто порушення рухової функції суглобів, — каже Роман Жовнір, лікар ортопед-травматолог лікарні святого Пантелеймона (Першого ТМО міста Львова). — Пацієнтку госпіталізували й рекомендували їй ендопротезування — заміну зношених суглобів штучними. Спершу ми замінили правий суглоб, а після процесу реабілітації (приблизно через пів року) — лівий. Такі операції краще робити поетапно, аби під час відновлення пацієнт міг застосовувати опорну ногу.
— Що таке коксартроз і чому він розвивається?
— Це хронічна прогресуюча хвороба, до розвитку якої може призводити безліч причин: спадковий фактор; травми, яких людина зазнала в дитинстві; хвороба Пертеса (розвивається в дитячому віці й з часом призводить до ураження кульшових суглобів). До групи ризику також входять особи з надмірною вагою. Ба більше. Після пандемії ковіду збільшилась кількість хворих із асептичним некрозом (основний симптом — біль у суглобах), який зрештою призводить до пришвидшення розвитку коксартрозу. Це стало новиною для нас, адже раніше асептичний некроз не мав такого поширення.
Зазвичай при деформаціі одного кульшового суглоба й внаслідок больового синдрому людина починає більше навантажувати здоровий суглоб. Тож, зрештою, і він зазнає ураження. Загалом же на коксартроз переважно слабують особи віком від 55 років.
— А чому саме кульшові суглоби зазнають такого ушкодження?
— Через особивості анатомії. Кульшові суглоби, на відміну від інших (плечового, колінного, гомілково-ступневого), кровопостачаються лише однією судиною. Тож якщо внаслідок певних факторів у цій судині відбувається порушення циркуляції крові, згодом це призводить до ушкодження хрящової тканини, а тоді — до деформації головки стегнової кістки. В цій ділянці з’являється наріст, який у народі називають “солями в суглобах”. Як наслідок — суглоб не може нормально функціонувати, що супроводжується появою больового синдрому.
Пацієнтам з коксартрозом проводять консервативне лікування, аби позбавити болючи зняти набряк м’яких тканин. Завдяки цьому настає полегшення, але згодом проблема повертається, бо це — невиліковна хвороба. Тож єдиний вихід — ендопротезування. До слова, останніми роками рекомендуємо пацієнтам заміну кульшових суглобів уже на третій стадії захворювання, не чекаючи найважчої — четвертої, під час якої відбувається повне знерухомлення суглоба.
— Чи є протипокази до ендопротезування?
— Так. Оскільки пацієнти такого віку часто мають супутні хронічні недуги, дуже важливо провести комплексне обстеження. Серед протипоказів — декомпенсовані серцево-судинні захворювання чи цукровий діабет, що призвели до ураження судин нижніх кінцівок чи порушення функціонування внутрішніх органів. Бо йдеться про доволі травматичне оперативне втручання, а такі недуги стають на заваді загоюванню.