Європейські країни обговорюють відправку військ в Україну в разі припинення вогню або мирної угоди, оскільки обраний президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що він не буде встановлювати американські черевики на землю, щоб гарантувати безпеку, пише газета “Експрес” із посиланням на інформагентство Reuters.
Макрон веде переговори
Поки що переговори, які відбуваються під керівництвом президента Франції Еммануеля Макрона, перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей і мандату такої місії.
Оскільки Київ залишився у війні на задньому плані, європейські лідери не хочуть спонукати Путіна до думки, що настав час для переговорів і що він зможе зберегти свої здобутки на полі бою. Тому вони наполягають, що зосереджені на збільшенні військової та економічної допомоги Україні, і не бачать ознак готовності Путіна до переговорів, пише інформаційна агенція.
Проте за лаштунками деякі офіційні особи обмірковують, як європейські країни можуть забезпечити гарантії безпеки для України, в тому числі за допомогою сил у десятки тисяч солдатів на українській землі.
Такі сили підвищать ризик прямої конфронтації з Росією та розтягнуть європейські війська, чиї запаси зброї були виснажені через пожертви Україні та які звикли значною мірою покладатися на підтримку США у великих місіях.
Але Трамп виключив участь американських військ у забезпеченні припинення вогню та наполягав на тому, що європейці повинні будуть відігравати цю роль самостійно на переговорах з Макроном і президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня, за даними двох джерел.
“Навіть якби існувала гарантія безпеки НАТО, звідки взявся б поштовх на місці? Він був би європейським, тому наші начальники армій уже готують плани для розгляду європейськими лідерами в майбутньому”, — сказав високопоставлений європейський чиновник.
Великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща та Великобританія, можуть сформувати основну частину сил, кажуть чиновники.
Європа розділилася
Після переговорів із Макроном минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не планує приєднуватися до таких сил. Натомість міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у понеділок, що Берлін, ймовірно, зіграє певну роль у забезпеченні припинення вогню, але поки занадто рано говорити про те, які сили знадобляться.
Минулого тижня генсек НАТО Марк Рютте сказав, що він закликав колег в НАТО та Україні “бути більш мовчазними” в обговоренні майбутніх сценаріїв.
Сили стримування можуть бути сформовані коаліцією приблизно з п’яти-восьми країн, сказав український чиновник, причетний до деяких дискусій.
Аналітики та офіційні особи дають різні оцінки розміру таких сил, наголошуючи, що багато що залежатиме від їхньої точної місії. Деякі аналітики припускають, що доцільним буде близько 40 000 військових.
Згідно зі схемою ротації, яка також передбачала б підрозділи, які готувалися до розгортання та відновлювалися після розгортання, близько 100 000 військовослужбовців могли б бути задіяні в місії в будь-який момент, сказав Франц-Штефан Гаді, австрійський колишній військовий планувальник, який зараз працює в Міжнародному інституті стратегічного розвитку.
“Це, безумовно, серйозно розтягне європейські сухопутні сили”, — сказав він.
Європа, США та інші партнери розгорнули близько 60 000 військових у Боснії та 50 000 у Косово в 1990-х роках, але зараз ці місії набагато менші.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що миротворча місія має бути під егідою ООН. Але інші чиновники кажуть, що це дасть Росії, постійному члену Ради Безпеки ООН, занадто великий вплив.
За словами аналітиків, європейцям також, ймовірно, доведеться переконати Сполучені Штати якось приєднатися, принаймні за допомогою розвідки та іншої оперативної допомоги.
Але деякі питання залишаються відкритими. “Що було б, якби європейського солдата застрелили?” — запитав французький військовий чиновник.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook