Археологи виявили на території Лас-Гобас у північній Іспанії сліди стародавнього суспільства, що жило в печерах з VI до XI століття.
Дослідження останків 41 людини, знайдених на кладовищі цього поселення, засвідчили, що спільнота була закритою, мала справу з насиллям і страждала від різних хвороб.
Аналіз ДНК виявив високий рівень інбридингу серед мешканців: 61% зразків мали ознаки кровозмішання. Це свідчить про ендогамію, коли шлюби укладалися тільки всередині громади. Також було виявлено ДНК вірусу натуральної віспи в одного з жителів X століття, що свідчить про наявність цієї смертельно небезпечної хвороби.
Крім того, два скелети, датовані раннім періодом існування поселення, мають ознаки насильницьких травм, завданих мечем. Ці відкриття дають змогу припустити, що деякі з перших поселенців могли бути воїнами, хоча їхній точний статус залишається невідомим. Цікаво, що серед знайдених останків також виявлено сліди зараження бактеріями, які зазвичай трапляються у свиней, що свідчить про важливу роль тваринництва в цій громаді.
Спільнота Лас-Гобас, яка поступово перейшла від життя у печерах до сільського поселення, тривалий час існувала в умовах ізоляції. Ця знахідка проливає світло на життя в Іберії раннього Середньовіччя.
