Згідно з історичними джерелами, Ярослав Мудрий прожив приблизно 76 років. За час його правління Київська Русь досягла найвищого розквіту. Про цікаві та маловідомі факти з життя київського князя розповідає історик Ігор Любчик.
— Який загалом характер мав Ярослав Мудрий?
— Із джерел відомо, що в дитинстві Ярослав часто почувався самотнім, був замкнутим. Мав вроджену ваду — його права нога була довша за ліву, а коліно й таз — ушкоджені. Здорові брати насміхалися з кульгавого Ярослава, який не міг вправно триматися у сідлі. Водночас відомо, що Ярослав Мудрий був дуже скупий і торгувався за кожну жменю срібла.
— Якими були стосунки Ярослава з батьком Володимиром Великим і з братами?
— Після смерті найстаршого сина Володимира — Вишеслава, який правив у Новгороді, князь, усупереч традиції, відправив на північ саме Ярослава, а не наступного за віком сина — Святополка. Новгород на той час був головним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина управлінські риси.
На новгородському престолі Ярослав тримався добре, попри войовничий та волелюбний характер жителів міста й сусідніх племен. Проте згодом між батьком і сином стосунки загострилися. Ярослав з Новгорода не захотів віддавати данину до Києва.
У 1014 році він разом з рідним братом Святополком повстали проти батька через те, що Володимир вирішив призначити своїм наступником одного з молодших синів — Бориса. Святополка батько кинув до темниці, а Ярослава покарати не встиг, бо помер. Як наслідок, між братами Ярославом з одного боку та Борисом і Святополком з другого відбулося три битви. У вирішальному протиборстві на річці Альті переміг Ярослав Мудрий і остаточно утвердився у Києві.
— Скільки дружин мав Ярослав? Чи не пішов він тут слідами батька?
— У Ярослава Мудрого було дві жінки: Анна та Інгігерда (Ірина). З першою одружився у період новгородського правління. Однак під час війни за київський престол Анна потрапила в полон. Князь більше ніколи її не бачив. А вже незабаром, 1019 року, 40-річний Ярослав повінчався з дочкою шведського короля Олафа — Інгігердою. На Русі вона отримала ім’я Ірина. У подружжя народилося шестеро синів і три доньки. Загалом у Ярослава Мудрого було семеро синів і чотири дочки.
— Ярослава Мудрого називають князем-будівничим. Чому?
— Саме на період Ярослава Мудрого припадає багато проектів державного значення, які він ініціює і реалізує за короткий час. Хоча й у прямому значенні така назва також обгрунтована. Адже саме за Ярослава збудований собор Святої Софії — найвеличніша релігійна споруда Київської держави. Загалом у роки правління Ярослава Мудрого площа Києва збільшилася у сім разів. За наказом князя були зведені Золоті Ворота — парадний в’їзд до міста, оздоблений цінними металами та камінням, було засновано міста Корсунь, Юр’їв, Ярославль, Новгород-Сіверський.
— Чим відзначалася його внутрішня і зовнішня політика?
— Серед заслуг Ярослава Мудрого у внутрішній політиці можна назвати написання “Руської Правди” — першої збірки законів, у якій було закріплено милосердя та повагу до людини й замінено прийняті раніше тілесні покарання та страту грошовими штрафами. Ярослав засновував школи при храмах, книжкові майстерні, відкрив першу бібліотеку при Святій Софії Київській. Будучи успішним державним діячем, реформатором, просвітителем, він став лідером та могутнім володарем однієї з найбільш розвинених країн Європи того часу.
Що ж до зовнішньої політики князя, то вона була досить гнучкою. Її, мабуть, найкраще характеризує факт одруження семи дітей Ярослава Мудрого з представниками провідних королівських династій тогочасної Європи. За це князь здобув неофіційний титул — “тесть Європи”.
— На купюрі номіналом 2 гривні Ярослава Мудрого зображено з бородою. Чи він справді носив бороду, як московські царі?
— Жодні джерела не свідчать про те, що Ярослав Мудрий був бородатим. Відомо, що 1994 року в Новгороді знайшли княжу печатку Ярослава Мудрого. На ній зображено безбородого воїна в шоломі з довгими вусами. І на перших українських банкнотах 1996 року Ярослав був без бороди.
Бородатим Ярослава Мудрого зробив російський антрополог Михайло Герасимов, який “реконструював” зовнішність князя за черепом після того, як 1936 року відкрили саркофаг правителя Київської Русі в Софійському соборі.
