Переяславська рада: про що Богдан Хмельницький домовився з московитами 370 років тому

Російська пропаганда використовує міф про “возз'єднання” на свою користь.

Фото uk.wikipedia.org/wiki/Переяславська_рада
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Переяславська_рада

18 січня 1654 року гетьман Богдан Хмельницький скликав військову раду, яка увійшла в історію як Переяславська. Історики досі оцінюють її результати неоднозначно. Що ж відбулося тоді насправді? І чому гетьман пішов на тимчасовий союз з московським царем? 

— Переяславські переговори мали цілу низку передумов, які змушували Україну шукати нові варіанти формування військово-політичного блоку проти Речі Посполитої, — розповідає історик Іван Сварник. — Ще під час битви під Берестечком у 1651 році виявилося, що татари ненадійні союзники гетьмана, адже вони покинули поле бою. У 1653 році, коли в Україну прийшло військо на чолі з польським королем Яном II Казимиром і Богдану Хмельницькому вдалося взяти ворога в облогу під Жванцем, польські воєначальники знову домовилися з кримським ханом. Тоді татари з поляками уклали сепаратний мир. 

Самотужки боротися з Річчю Посполитою Україна не могла через брак ресурсів. Тож Хмельницький був змушений шукати нового союзника й вирішив звернутися до московитів. Він вважав, що оскільки Москва розташована далеко, то безпосереднього впливу на Україну вона не матиме. 

— Як розгорталися події у Переяславі? 

— Відбулася старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. Московське посольство під проводом боярина Василя Бутурліна також зустрілося з козацькою старшиною. Домовленості були усними, але мали бути скріплені церковною присягою у місцевому соборі. Як тільки Хмельницький увійшов до храму, то став вимагати, щоб Бутурлін також склав присягу від імені царя, зокрема, що цар, приймаючи у своє покровительство козаків, буде зберігати за ними всі права та вольності й захищатиме їх. Але Бутурлін відмовився. 

Тоді Хмельницький знову пішов на кількагодинну нараду зі старшиною. Врешті Бутурлін пообіцяв, що царське слово міцне й непорушне. Козаки вирішили, що така обіцянка прийнятна, тож присягнули на вірність цареві. Після цього московське посольство їздило українськими містами й приймало присягу від українців. Але у деяких містах їм не те, що не хотіли присягати, а виганяли й навіть били киями. Московити заявляли, що в той час їм присягнули понад 200 тисяч українців, що є абсолютним нонсенсом, позаяк московське посольство навіть не відвідало так багато міст. 

— То що передбачали Переяславські домовленості? 

— Москва брала козаків під свою протекцію і зобов’язувалася надавати Україні військово-політичну підтримку у відстоюванні своєї незалежності від Польщі. Натомість козаки також мали збройно допомагати Московії. Крім того, Московія мала визнавати повну автономію України. Після Переяславської ради гетьман разом з генеральним писарем конкретно прописали пункти договору й направили його до Москви. За результатом переговорів було укладено Березневі статті. Однак пізніше московські дяки заявили, що ці статті загубилися, і вони відновили по пам’яті лише скорочений варіант, який, звісно ж, суттєво відрізнявся від “пунктів Хмельницького”. 

— А чи йшлося у договорі про “возз’єднання”, яким і нині нерідко спекулює російська пропаганда? 

— Аж ніяк! Узагалі термін “возз’єднання України з Росією” з’явився у XIX столітті. На мою думку, його автором став Пантелеймон Куліш, який видав збірник документів під назвою “Воссоединение Руси”, де, власне, йшлося про Переяславську раду. На той час Куліш вважав ті події позитивним явищем, яке дозволило з’єднати дві гілки слов’янських братніх народів. Але насправді ніякого возз’єднання не було й не могло бути. 

Радянські історики відродили ідею возз’єднання у 1954 році, під час річниці Переяславської ради. Тоді опублікували тези ЦК КПРС “Про 300-річчя возз’єднання України з Росією”. У радянській літературі поширювалося твердження про Київ як колиску трьох братніх народів — українського, російського та білоруського. 

— То чим була ця угода насправді? 

— Для Богдана Хмельницького союз із царем був однією з низки міжнародних угод, яких він укладав дуже багато. Москва була для нього лише інструментом для досягнення незалежності від Речі Посполитої. 

— Як цей союз виглядав на практиці? 

— У 1655 році в Україну прийшло досить велике московське військо, яке разом з військом Богдана Хмельницького розпочало бойові дії проти Речі Посполитої. Зокрема відбулася велика битва під Охматовом, яку охрестили “Дрижиполем”. Однак, попри великі втрати, жодна зі сторін не здобула вирішальної перемоги. Восени того ж року відбувся успішний бій союзної армії проти війська Речі Посполитої поблизу Городка. Після цього союзники розпочали облогу Львова. А невдовзі московити й українці здобули Люблін. У Хмельницького були перспективи піти вглиб і розгромити Річ Посполиту, але напали татари, які вже були союзниками польського короля. 

— Чим закінчилася “співпраця” гетьмана й царя? 

— Польський король послав таємну делегацію до Москви, яка залюбки почала переговори, бо у війні з Річчю Посполитою територіальних здобутків було мало, а ресурсів витрачено багато. У 1656 році між Річчю Посполитою і Московською державою було підписано Віленське перемир’я. 

Дізнавшись про вчинок Москви, Богдан Хмельницький страшенно розлютився і почав активно формувати нову зовнішньополітичну коаліцію, яка була б скерована не лише проти Речі Посполитої, а й проти Московської держави. Хмельницький вів переговори з Семигородським князівством, зі шведами, турками та іншими. Він зробив багато кроків у цьому напрямі, але, на жаль, у нього стався крововилив і 6 серпня 1657 року гетьман помер. 

Подробиці
Фото: wikimedia.org

Після викриття злочинних схем із МСЕК, генеральний прокурор подав у відставку, визнавши необхідність політичної відповідальності.

22.10
Подробиці
Фото: wing.com.ua

Компанія здійснюватиме регулярні міжнародні рейси сім днів на тиждень.

22.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Експерти вважають, що цих фанатиків, швидше за все, кидатимуть у м'ясні штурми на окремих напрямках.

22.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Пішли в атаку по відкритому полі і жоден з цієї атаки не повернувся.

22.10
Подробиці
24 ОМБр імені короля Данила

Ворог скористався густим туманом і зумів вклинитись у нашу лінію оборони.

22.10
Cтиль життя
Фото з архіву Валентини Хрокало

Нещодавно ворзельці передали бійцям ССО “Рейнджер” понад тисячу таких свічок.

22.10
Подробиці
Фото: вікіпедія

Дотепники в РФ кажуть, що Україна перейшла усі можливі "червоні лінії".

22.10
Подробиці
Фото з особистого архіву родини Голубенків.

У мережі поширили відео зі стратою 9 українських військовополонених. Батьки одного з них розпізнали сина.

22.10
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Приблизно кожна четверта жінка репродуктивного віку бодай раз на рік зазнає нападу головного болю.

22.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Віцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що експрезидент Дональд Трамп не стане допомагати Україні в разі його перемоги на виборах.

22.10
Подробиці
Фото: т-к КНДР

Втягнення військових КНДР в Україну, схоже, стало останньою краплею терпіння наших союзників.

22.10
Подробиці
Фото СБУ.

Услід за керівницею Хмельницького МСЕК, у руки правоохоронцям потрапила посадовиця із Миколаєва.

22.10
Подробиці
Фото: вікіпедія

Вже другий рік поспіль окупанти ріжуть на метал потужності Маріупольського меткомбінату і вивозять у Росію.

22.10
Подробиці
Фото ФК Тростянець.

Дмитро Богачов отримував виклик у юніорську збірну України. На війні він був бойовим медиком.

22.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У Китаю зʼявився новий тип підводного човна, який може становити серйозну загрозу. Він може бути оснащений крилатими ракетами.

22.10
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Американські аналітики повідомляють про успіхи ЗСУ на Курщині. Водночас британський полковник стверджує, що Путін у біді і що настав час завдати вирішального удару.

22.10
Подробиці
Фото: Zelenskiy / Official

Буферна зона повинна бути створена лише на території країни-агресора.

21.10
Подробиці
Фото: ASTRA

Це підприємство має держплан на виробництво запчастин до ППО та "Іскандерів".

21.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Ворог може атакувати Україну з усіх наявних у нього засобів.

21.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Успіхи на Донеччині дозволили ворогу створити необхідний плацдарм.

21.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Депутат каже, що Україна тут ні до чого, це Росія винна.

21.10
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Південна Корея викликала російського посла і закликала вивести війська КНДР з України.

21.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Боєприпас вартістю лише $500 знищив дорогий російський "Бук". Застосування та успішне ураження цілі на відстані 60 кілометрів можна назвати рекордним для такого засобу.

21.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Кремль розпочав масштабну чистку серед російських генералів. За даними розвідки, вісьмох генералів Слідчого комітету, Міністерства з надзвичайних ситуацій та Федеральної служби виконання покарань звільнено.

21.10
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Швидко прорвавши слабку російську оборону у Курській області та перетнувши кордон Росії 6 серпня, українські сили ставили перед собою три основні завдання, але досягти результату наразі вдалося тільки в одному.

21.10
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Дональд Трамп заявив, що погрожував Путіну ударом по Москві через можливе вторгнення в Україну. "Я знесу ці куполи прямо з твоєї голови", - казав Трамп Путіну.

21.10
Здоров'я
Фото facebook.com/@1tmolviv

Вони можуть виникати не лише на шкірі, але й під нігтями чи на слизових оболонках різних органів.

21.10
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у соцмережі Фейсбук.

Термін базової підготовки у ЗСУ можуть ще більше збільшити. Сирський повідомив, що провів на цю тему нараду за участю керівного складу Збройних сил України, представників навчальних центрів та бойових бригад.

21.10
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Російські окупанти дедалі активніше штурмують Селидове на Донеччині. Українські захисники успішно відбивають атаки і знищують загарбників.

21.10
Подробиці
Фото: ДБР

ДБР сьогодні, 21 жовтня, повідомило про завершення розслідування справи щодо закупівлі неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд гривень.

21.10
показати більше