Чергові змагання серії А у Чилі українка знову впевнено виграла і вкотре довела, що у ваговій категорії до 55 кілограмів їй немає рівних.
Телефонний дзвінок журналіста Експресу застав Анджеліку в літаку — вона вилітала на нові свої змагання, цього разу до Токіо.
— У карате є два змагання еліт-класу — прем’єр-ліга і серія А. Єдина різниця — у серії А нараховують трішки менше балів до світового рейтингу. За перемогу у прем’єр-лізі спортсменові додають 1000 балів, а тут — 500.
— У Чилі перемога далася легко?
— Перед цим я билася у прем’єр-лізі в Німеччині. Перелетіти з одного континенту на інший, без акліматизації та адаптації одразу вийти на ринг — дуже важко. Тому перші відбірні бої давалися непросто. А вже до фіналу я пристосувалася й легко перемогла. Загалом на шляху до золота здолала п’ятьох суперниць.
— Фінансово цікаво виступати у цих турнірах?
— Щиро кажучи, великих призових немає. У прем’єр-лізі за перемогу дають 750 євро, а тут — 500. Тому гроші — це не те, заради чого я їжджу по світу. Головне — здобути бали, мати кращий рейтинг, не прогавити нагоду позмагатися з якомога більшою кількістю суперників, випробувати різні тактики.
— Карате — контактний вид спорту. Вас не лякає ризик зазнати травми?
— Ні, я вже 19 років у карате, мене нічим не злякаєш. Так, мені і око підбивали, і губу розтинали, і руку я ламала. Навіть носа одного разу зламали, але дуже акуратно. (Усміхається, — Авт.). Він не змістився, а просто красиво запух... Травми — невід’ємна складова карате. І я сприймаю їх як належне.
— Нині ви — королева в категорії до 55 кілограмів. Як підтримуєте вагу?
— Перед кожними змаганнями мушу скидати два кілограми. Але для мене це вже звична річ. Просто сідаю на дієту, і вага зникає дуже швидко. Хтось їх скидає, бігаючи у вітрівці, щоби пропітніти, але я такого не роблю. Виснажливий біг перед змаганнями "забиває" м'язи ніг. А вони мені потрібні в бою легкими і стрибучими.
