Президент анонсував допомогу в розмірі тисяча гривень для кожного українця. “Це стане є-підтримкою для дорослих та дітей, — заявив Володимир Зеленський. — Гроші можна буде витратити на оплату українських товарів, комунальних та культурних послуг, лікарських засобів, книжок, квитків “Укрзалізниці”. Можна донатити на військових — волонтерам, на дрони. Усі деталі має визначити і представити Кабмін. Першого грудня гроші мають бути у людей”.
У суспільстві неоднозначно поставилися до цієї ідеї. Одні називають її популізмом, марнотратством і навіть злочином проти оборони держави. Інші вважають критику необгрунтованою і нагадують, що в роки Другої світової війни уряди США та Великої Британії витрачали значні кошти на підтримку цивільного населення. Наприклад, продукти харчування продавали за регульованими цінами, і уряд покривав частину витрат, щоб товари залишалися доступними. Це, мовляв, плюс-мінус та сама 1000 гривень, але в іншій формі. Тож чи доцільна програма, анонсована Зеленським, і який механізм отримання грошей пропонує уряд?
— Програму фінансової підтримки в розмірі тисяча гривень на кожного громадянина мають запустити з грудня, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Щоб отримати кошти, треба мати картку “Національний кешбек” — її можна відкрити в одному з 11 банків, які беруть участь у цій програмі. Оформити допомогу можна буде через додаток “Дія”. Один із батьків зможе замовити виплату на власний рахунок для кожної своєї дитини.
Витратити фінансову допомогу пропонують так само, як і виплати від “Національного кешбеку”: на оплату комунальних та медичних послуг, квитків на транспорт чи на концерт, на поповнення мобільного рахунку, придбання військових облігацій, ліків, одягу та інших товарів українського виробництва, на благодійні внески. Часові рамки використання грошей — 2025 рік.
— Наскільки виправдана ініціатива Зеленського?
— Я категорично проти цієї ініціативи, — каже громадський активіст Юрій Бутусов. — По-перше, це злочин проти оборони держави. Верховний головнокомандувач публічно заявляє, що забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців. Влада не забезпечує армію елементарними мавіками (квадрокоптерами. — Авт.), засобами РЕБ, боєприпасами, машинами, через що гинуть тисячі громадян, а роздає гроші, щоб підвищити свій рейтинг.
Ворог кожного дня захоплює наші міста та села, фронту потрібна допомога. Якщо рахувати, що по тисячі отримає 30 чи 40 мільйонів українців, то на це потрібно близько 30 — 40 мільярдів гривень. Для усвідомлення масштабу, 40 мільярдів — це приблизно 450 тисяч денних мавіків. За 40 мільярдів можна усю українську армію, усі підрозділи на пів року повністю забезпечити всіма типами дронів. Чому військові мають збирати гроші на озброєння і на захист України через інтернет, якщо в бюджеті є гроші?!
По-друге, це лицемірство. Судді, прокурори та інші спецпенсіонери-держслужбовці щомісячно отримують десятки тисяч гривень пенсії. А простим людям Зеленський разово роздає по тисячі гривень, щоб пригасити громадянське невдоволення.
По-третє, це дискредитація держави перед іноземними партнерами. Україна на всіх рівнях просить гроші у світової спільноти для захисту від РФ, а влада витрачає частину цих коштів не на війну, а на політичну кампанію президента. Зеленський повинен негайно скасувати це рішення і скерувати всі кошти на рахунки Збройних сил та Нацгвардії України.
— Треба розуміти, що джерело виплати коштів — залишки за деякими бюджетними програмами, які уряд не встигає використати до кінця року, — зазначає членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. — Якби ці гроші, які тепер назбиралися завдяки міжнародній підтримці, можна було передати на армію, це було би зроблено без вагань. Але проблема в тому, що їх можна використати лише на соціальний захист населення. Наші міжнародні донори проти того, щоб їхня допомога йшла на армію, бо не хочуть вступати у війну. Це ідіотське обмеження, але воно є.
Якщо виділити ці гроші внутрішньо переміщеним особам — будуть незадоволені пенсіонери, пенсіонерам — обуряться вчителі, вчителям — засмутяться лікарі й так далі. Найбільший запит людей нині — справедливість. Тому, вочевидь, президент вирішив розподілити кошти порівну.
Ці гроші підуть на купівлю українських товарів і послуг. Це підвищить внутрішній попит, що своєю чергою збільшить податки, а вони підуть на армію. Адже армія фінансується лише з податків платників. Той, кому ці гроші не потрібні, зможе задонатити їх, скажімо, на зброю.
● О. Хмелевський:
— З одного боку, нам повідомляють про значний дефіцит держбюджету та підвищують податки, з другого — людям виплачують по тисячі гривень допомоги. Чи не простіше було би не підвищувати податків і не виплачувати допомогу? Тепер кожен, хто працює, через підвищення військового збору втрачатиме зі своїх доходів декілька сотень гривень щомісяця, за які він міг би купувати потрібні йому товари й послуги. Натомість отримає одноразово тисячу гривень з обмеженим використанням.
— Так, це дуже дивна ініціатива, — додає експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Думаю, не лише для експертного середовища й громадськості в Україні, а й для наших західних партнерів. У них, мабуть, волосся дибки стає від таких відверто необгрунтованих економічно ідей.
Зверніть увагу, пан Гетманцев (голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. — Авт.), коли агітував за підвищення податків, казав, що на зарплати військовим нині не вистачає 30 мільярдів гривень і що в нас взагалі дірка в бюджеті пів мільярда гривень. Тепер виявляється, що 30 мільярдів, яких нібито не вистачає на зарплатню військовим, влада планує роздати людям.
Якщо вже роздавати таку благодійну допомогу, то по-європейськи, тобто адресно — тим, хто справді її потребує. У нас мізерні виплати мають ВПО, поранені, особи з інвалідністю, пенсіонери (тут маю на увазі не суддів чи прокурорів, а пересічних громадян). От їм і додайте!
— Які труднощі можуть виникнути з виплатою цієї допомоги?
● О. Хмелевський:
— Насправді не всі громадяни мають картки та банківські рахунки. Також не всі мають смартфони, щоб завантажили застосунок “Дія”. Тому участь громадян у програмі буде обмежена. Незаможні громадяни, які не мають банківських рахунків і смартфонів, узяти участь у програмі не зможуть. На жаль, поки що інших форм виплат, наприклад через відділення банків чи “Укрпошти” на звичайні картки або готівкою, програма не передбачає.
Тож виникає запитання: яка мета цієї програми? Очевидно, що вона не спрямована на допомогу бідним. Найімовірніше, влада таким способом намагається залучити більше громадян до програми “Національний кешбек”, яка має підтримати національного товаровиробника. Проте навряд чи це надто збільшить обсяги реалізації української продукції.
● О. Василевська-Смаглюк:
— Звісно, потрібно бачити розрахунки авторів цієї ініціативи. На засіданні бюджетного комітету голова Рахункової палати говорила про те, що наступного року є ризик недоотримання ПДВ (податку на додану вартість. — Авт.) у дохід державного бюджету. Можливо, ця ініціатива має на меті компенсувати ризики недоотримання ПДВ. Адже зі збільшенням купівельної спроможності громадян, які зможуть витратити допомогу на придбання українських товарів, зросте, відповідно, і ПДВ.
Наразі є доручення президента уряду розробити механізм виплати допомоги. Як саме це відбуватиметься, поки що достеменно не відомо. Думаю, Кабмін візьме до уваги можливі ризики, щоб не вийшло так, що хтось не може отримати грошей. Можливо, пенсіонерам, які не мають банківських карток чи смартфонів, допомога надійде разом із пенсією.