Влітку в медиків “швидкої” зростає кількість викликів. У спекотний день людям може стати погано просто посеред вулиці. І в цей момент дуже важливо, щоб ті, хто поруч, вчасно почали надавати домедичну допомогу. Крім цього, ми щодня у небезпеці через війну... Не так давно в Одесі юнак, який напередодні пройшов тренінг, врятував життя пораненому під час ракетної атаки.
“В ідеальних умовах час доїзду “швидкої” — 10 хвилин, а людина може померти через 5. Тому потрібно вміти проводити, зокрема, базову серцеву-легеневу реанімацію”, — каже Ігор Марчук, лікар з медицини невідкладних станів. — Це може врятувати людині життя”.
Із чого слід починати, якщо ви побачили, наприклад, лежачу людину на вулиці? “Слід оцінити власну безпеку і голосно спитати в людини, чи потрібна допомога. Якщо людина не відповідає, її можна легенько струснути за плечі чи ущипнути за трапецієподібний м’яз (розташований на задній поверхні шиї й верхній частині спини), — пояснює Ігор Марчук. — Якщо нема реакції, слід перевірити дихання. Нагинаємо свою голову до обличчя постраждалого — щокою ви відчуваєте дихання, вухом чуєте його і бачите рухи грудної клітки. Порахуйте до 10 і якщо за цей час було менше ніж два вдихи, необхідно розпочинати серцево-легеневу реанімацію”.
Попередньо слід попросити когось, хто поруч, викликати “швидку”. “
Диспетчеру варто пояснити, в якому місці перебуває людина, в якому вона стані, й обов’язково зазначити, що проводиться серцево-легенева реанімація, — провадить далі співрозмовник. — При виконанні реанімації людина повинна лежати на твердій поверхні. На середину грудної клітки слід покласти свої долоні: одна на одну. У такому положенні треба здійснювати ритмічні натискання глибиною 5 — 6 сантиметрів із темпом 100 — 120 компресій протягом хвилини. Якщо ви готові робити вдихи потерпілому, то слід чергувати натиски й вдихи — 30 натисків і два вдихи, 30 натисків і два вдихи. Фактично своїми натисками ви штучно створюєте кровообіг. Зауважу, що одна людина ефективно проводить натиски дві хвилини, потім втомлюється, тож потрібно з кимось мінятися, звісно, якщо є така можливість. Але реанімаційні дії не можна припиняти більше ніж на 10 секунд. Якщо людина розплющила очі, нормально дихає, то можна зупинитися”.
Лікар зауважує: якщо інцидент стався у місці, де є автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), потрібно обов’язково його застосовувати.
“Апарат говорить покроково, які дії слід виконувати, — каже Ігор Марчук. — Дефібриляція у перші дві хвилини — це 80% успіху”.
Фахівець наголошує: постраждалим не можна давати жодних таблеток. “Часто бувають випадки, коли їдемо на виклик, а перехожі вже понадавали людині купу медикаментів. Наприклад, одній жінці дали стільки препаратів від тиску, що коли ми приїхали, то артеріального тиску в неї майже не було. Не варто використовувати і нашатирний спирт. Якщо ж у людини нормальне дихання, але вона лежить без свідомості, то слід перевести її в безпечне бокове положення”, — радить лікар.
Під час сільськогосподарських робіт зростає ризик виникнення кровотеч.
“При критичних кровотечах людина може померти за 3 — 4 хвилини, — зауважує Ігор Марчук. — Ознаками таких буде кров, яка б’є фонтаном. Якщо це рана на кінцівці, використовуємо турнікет. Наклавши його, слід обов’язково записати час накладання. Турнікет не можна накладати на суглоб, а на 5 — 6 сантиметрів вище від нього. Якщо йдеться про “вузлові кровотечі”, то їх можна зупинити тампонуванням. Потрібно повністю заповнити ранку бинтом, потім накласти зверху марлю і затиснути рану, поки не приїдуть медики”. Христина Гриньків, лікарка з медицини невідкладних станів, каже, що у спеку багато викликів пов’язано зі скаргами на роботу серцево-судинної системи. “Якось отримали виклик на паркінг одного із супермаркетів до жінки із судомами, — пригадує лікарка. — Вона сиділа в автомобілі, раптово втратила свідомість, і в неї почалися судоми. Причиною такого стану, як ми пізніше з’ясували, було захворювання серцево-судинної системи, що ускладнилося гострою серцевою недостатністю. Її донька в режимі телефонного дзвінка відтворювала наші вказівки до моменту прибуття бригади на місце виклику. Коли мама перестала дихати, донька розпочала серцево-легеневу реанімацію і успішно робила її до нашого приїзду. Таким чином вона врятувала життя матері. Нагадаю, найбільш чутливий до відсутності кисню в організмі наш мозок, який без кисню може жити приблизно 5 хвилин. Саме натиски на грудну клітину забезпечують скорочення серця, тобто циркуляцію крові, хоч і мінімальну, а отже і доставку кисню до мозку”.
Ще одна категорія викликів влітку — це потопельники.
“Перед виконанням серцево-легеневої реанімації слід осушити грудну клітку людини. Також перед натисканнями рекомендовано здійснити 5 рятувальних вдихів, — зауважує Христина Гриньків. — До речі, коли людина перебуває без свідомості, заборонено поливати її водою чи заливати будь-яку рідину їй до рота, адже є ризик, що рідина може потрапити у дихальні шляхи”.
“Наприклад, у колег на Волині був випадок утоплення дитини. Свідки інциденту швидко розпочали серцево-легеневу реанімацію, а їхні дії правильно координував диспетчер. До приїзду медиків вдалося успішно реанімувати дитину”, — розповідає Соломія Лукач, лікарка медицини невідкладних станів.
І наводить ще один випадок — сумний, проте дуже повчальний. “Інцидент стався влітку, в одному із сіл Львівщини. Сім’я працювала у полі. Почалася гроза й блискавка влучила в телефон дівчинки, який висів на її шиї на шнурку. Родичі поклали дитину в машину й повезли до лікарні. А це зайняло приблизно 30 хвилин... Потерпілу доправили у медзаклад у стані клінічної смерті. Ми провели близько восьми дефібриляцій, серце вдалося запустити, але, на жаль, ми констатували смерть мозку. Ймовірно, сталося це через те, що тривалий час не проводилася серцево-легенева реанімація. У такому випадку правильніше було б викликати “швидку” і розпочати надання домедичної допомоги на місці”, — зазначає Соломія Лукач.