Українські безпілотники тепер вишукують у Росії цілі, а накривають їх з “гаймарсів”. Нещодавно так були знищені ракетні комплекси С-300 та С-400 у Бєлгородській області.
Втім є й погані новини. США дозволили Україні використовувати американську зброю лише по невеликій території РФ, яка межує з Харківщиною. А от бити по Москві та Кремлю Байден нібито заборонив. Хоча власне там ціль номер один для ЗСУ — Путін.
Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Києву треба надати право завдавати ударів по РФ західною зброєю без обмеження дальності, щоб ефективно оборонятися. Та чи зважаться наші головні союзники, зокрема США, на такий крок? І чи можуть навіть обмежені удари західними ракетами по військових об’єктах у РФ вплинути на перебіг бойових дій?
— Значних змін на фронті наразі не варто чекати, — вважає Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Адже є обмеження у дальності ураження західною зброєю до 85 кілометрів. Хоч у перші дні таких атак ми мали певні успіхи. Вдалося знищити дві пускові установки (С-300 та С-400), а також РСЗВ “Торнадо-С”. Це серйозна втрата для ворога. Адже на момент російського повномасштабного вторгнення в окупантів було лише 20 “Торнадо-С”. Враховуючи, що росіяни мають обмежену кількість пускових установок, вони вдаються до контрзаходів, а саме — відтягують їх подалі від потенційної зони ураження.
— Україна має право в рамках превентивної діяльності знищувати все вороже угруповання, яке донедавна в абсолютно безпечних умовах концентрувалося поблизу наших кордонів, — розповідає Владислав Селезньов, підполковник ЗСУ, ексначальник пресслужби Генерального штабу Збройних сил України. — Після більш ніж тижня ударів західною зброєю по території РФ ворог змушений змінювати свою логістику.
Загалом для ЗСУ відкрилась можливість застосовувати ширший спектр озброєння. Так, РСЗВ HIMARS може вражати живу силу противника, його техніку, ракетні комплекси. А ЗРК Patriot — повітряні цілі, зокрема носії КАБів. Що стосується ATACMS, то їх застосовувати ми наразі не можемо, тоді як ними можна вражати цілі на території РФ на відстані навіть 300 кілометрів.
Щоправда, Україна періодично атакує територію РФ франко-британськими ракетами Scalp, Storm Shadow. Але їх у нас не так багато, як хотілося б. За даними західних аналітиків, удари ЗСУ по військових об’єктах у РФ зменшили площу безпечного російського простору лише на 16%. Хоч, мабуть, варто говорити не про площу, а про конкретні ворожі військові, інфраструктурні, логістичні об’єкти. Бо ми працюємо не по площах, а саме по військових об’єктах противника.
— А наскільки важливе завдання ударів західною зброєю не лише по російському прикордонню, але й углиб РФ?
— Саме такі удари дозволили б кардинально переламати хід бойових дій і, без перебільшення, наблизити нашу перемогу, — додає Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Бачимо, що на сьогодні ворог фактично втратив можливість атакувати Харків ракетами С-300 та С-400, які використовував не як засоби ППО, а як засоби нападу. Після ураження цих установок у Білгородській області противник був змушений перемістити їх подалі від кордону. Але великою проблемою поки що є ворожі КАБи. А з ними боротися можна лише, збиваючи носії цих керованих бомб, тобто літаки, над територією РФ. Або ж завдаючи ударів по ворожих аеродромах та складах. Власне це тепер ми робимо в Криму. Після таких атак використання ворогом КАБів суттєво зменшилося, але, на жаль, не припинилося. Та якщо по Криму можна бити західною зброєю, бо це територія України, то по Ростовській, Брянській та інших областях РФ — ні. І це найбільша проблема.
● Д. Снєгирьов:
— Так, на жаль, поза зоною ураження поки що опиняються аеродроми противника, зокрема Балтимор у Воронезькій області, Міллерово — у Ростовській тощо. А саме звідти завдаються ракетно-бомбові удари по позиціях ЗСУ й цивільних об’єктах. Якщо б у нас була можливість бити ATACMS по території РФ, тоді б ми значно знизили можливість наступу сухопутник військ окупантів та рівень терору проти мирного населення. Адже основні успіхи окупантів пов’язані саме з масовим застосуванням штурмової авіації.
Поза зоною ураження Himars і більшість пускових установок С-300 та С-400, які можуть бити ракетами на 230 — 250 кілометрів. Враховуючи, що у ворога ракет до С-300 приблизно сім тисяч, то він може ще довгий час тероризувати наші міста та села.
— Російський диктатор пообіцяв завдавати асиметричних ударів у відповідь на дозвіл Заходу застосовувати зброю по об’єктах у РФ. Чим може відповісти Кремль?
● В. Селезньов:
— Путін використовує слово як зброю. Варто пам’ятати, що російсько-українська війна — гібридна. Тому кремлівський диктатор і вдається до подібних заяв, прагне налякати західні уряди, щоб змусити наших партнерів відмовитися від дозволу бити по Росії.
● П. Лакійчук:
— Думаю, що таким чином Путін намагається легалізувати свою підтримку різним диктаторським режимам і терористичним організаціям. Мова йде про ХАМАС, “Хезболлу”. Сирія давно отримала від РФ мінімум два берегові ракетні комплекси П-800 “Онікс”. “Хезболла” торік також натякала на начебто наявність “Оніксів” у своєму розпорядженні. Тому цілком можливо, що режим Башара Асада може очікувати додаткових поставок озброєння. Не виключено, що їх отримає також Іран. Більше російської зброї може з’явитися у країнах Африки. Інше питання: чи наважиться її хтось застосувати, наприклад, по військових базах США?
● Д. Снєгирьов:
— Росія готується провести повітряні та військово-морські навчання у Карибському морі поряд із США. Зокрема, у маневрах братиме участь фрегат “Адмірал Горшков”, який несе “Циркони”, “Калібри”, “Онікси”, тобто повний арсенал того, що РФ може запускати з надводного положення. Себто Кремль намагається збільшувати ескалацію у різних куточках світу. Загалом можна провести чіткі паралелі між періодом Микити Хрущова, коли була Карибська криза, й сьогоденням. Відбувається максимальна гра Кремля на підвищення ставок.