Якби не війна, він би знімав сьогодні черговий фільм. Адже цікавих ідей у Михайла Іллєнка ніколи не бракувало. Проте режисерові довелося взяти до рук зброю. Попри те, що йому виповнилось уже 75...
— Десь на третій день, коли почалася велика війна, я пішов у тероборону, — каже “Експресу” Михайло Іллєнко. — Людей було дуже багато. Як молоді, так і старших. Проте такого віку, як я, нікого не бачив. (Усміхається). Мені теж видали автомат, і ми вирушили в один із київських районів. Там, на виїзді з міста, було вирито серйозні такі окопи. Своєрідну “лінію Манергейма”.
Командир батальйону дав мені позивний “Толока”. (Так називається останній фільм Михайла Іллєнка. — Авт.). Звичайно, дехто мене впізнавав та дивувався, що я теж взяв до рук зброю. Проте, якби треба було стріляти, я би стріляв. Адже ті падлюки прийшли в нашу хату! На щастя, окупанти до Оболоні не прорвались... А згодом ситуація трохи заспокоїлась.
— Кажуть, ви їздили потім і в Лисичанськ?
— Так, коли там ще були наші. Проте не воювати, а вже знімати. Взяв дві камери та поїхав з хлопцями. Тоді вдалося зробити п’ять цікавих сюжетів про наших захисників, які я виклав у фейсбуці, а тепер переношу на ютуб. Знаєте, іноді у горлі стояв клубок, а на обличчя накочувались сльози від побаченого та почутого... Наші люди — непереможні!
До слова, зустрів на передовій випускника нашого вишу. Уявіть собі: заходжу в бліндаж, а назустріч мені боєць: “Михайле Герасимовичу, що ви тут робите?” Я кажу: “А ти що тут робиш? Лекції прогулюєш?” (Сміється). Цей хлопець — художник, дуже талановита людина. Про нього теж є у моїх сюжетах. Тепер ось планую знову поїхати на фронт.
— А до доньки, яка живе в Чехії, не думали перебратись? Принаймні, коли все починалося...
— Я відвіз туди дружину, а сам повернувся. Вона ж певний час жила у доньки в Празі й, як належить, зареєструвалась. Чехи дуже привітно ставляться до українців. Там дуже багато безплатних програм для наших людей. Скажімо, за проїзд у міському транспорті платити не треба... А ще в країні на кожному кроці — синьо-жовті прапори.
У Польщі — також. До слова, коли я вертався до України, думав швиденько дістанусь кордону. Проте вночі, посеред дороги, в мене “здох” акумулятор. На щастя, зупинився якийсь водій, побачив, що маю українські номери, та допоміг. До того ж я такого наслухався про Путіна! Поляк лаяв його нецензурними словами, які я розумів, не знаючи мови. (Усміхається).
— Як би ви продовжили речення: “Нехай Путін навіть не мріє...?”
— (Зітхає). Я скажу так: нехай у нього залишиться одна мрія: зостатися живим. І щоб ця мрія була в тієї падлюки нездійсненна. Такого наробити — це талант. Але цей талант — сатанинський. Не люблю лайку, але тут без емоцій важко... Тож хай трохи помріє, а потім до нього прийдуть або сам вдавиться... Знаєте, все буває до пори до часу. Он Чаушеску теж зранку не знав, що ввечері його розстріляють.
— З точки зору режисера ви можете сказати: пекельний сценарій, розроблений у Кремлі, добігає середини чи, можливо, вже йде до фіналу?
— Не берусь судити, бо це дуже складні питання. (Після паузи). Сьогодні я прокинувся, світла немає, працювати неможливо, бо відсутній інтернет. Сиджу на ліжку й кажу дружині: “Слухай, це театр абсурду. Мало того, що він трагічний, так ще й у темряві”. Ну, це треба пережити. (Зітхає).
До речі, що онлайн, що офлайн займатись нині зі студентами майже неможливо. (Михайло Іллєнко викладає в університеті театру, кіно і телебачення. — Авт.). Приходиш на лекцію, лунає сирена — й усі вирушають у бомбосховище. Отака пара... Зате потім кіношникам буде що розповідати у своїх фільмах.
— У довгий список “Оскара” цього разу увійшла українська стрічка “Клондайк”. Наскільки реальні її шанси в нинішній ситуації?
— У принципі, сьогодні увага світу сконцентрована на Україні. Тож до нашого мистецтва, зокрема кіно, придивляються пильніше, ніж раніше. Я фільм ще не бачив (усі події розгортаються на фоні катастрофи малайзійського “Боїнга” на Донбасі. — Авт.), тому не можу його якось характеризувати. Але те, що “Клондайк” опинився на такому рівні, це дуже добре. Дай Боже українській стрічці отримати “Оскара”!
