Про це у коментарі газеті Експрес заявив Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені О. Никонорова.
"Відкидати можливість широкомасштабного наступу неможна, — каже експерт. — Хоча тут радше варто говорити про спробу прориву на певному напрямку, щоб захопити деякі населені пункти й об'єкти, викликати паніку в населення.
Мета очільника Кремля -- посадити свою людину в крісло Президента України та сформувати лояльний до Росії склад парламенту. Тож тепер Путін запускає низку заходів із дестабілізації України напередодні виборів, але це все може не дати бажаного для Кремля результату. Тому в Президента РФ завжди напоготові силовий аргумент. Загроза наступу РФ — і на морі, і на суші (очевидно, варто говорити навіть про комбіновану атаку на Маріуполь чи Бердянськ) — серйозна".
"Погоджуюся, загроза наступу справді є, — додає Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. — Та навряд чи Путін зважиться на такий крок. Адже розуміє, якими масштабними можуть бути фінансові та іміджеві втрати для Росії та який великий ризик нових санкцій. Водночас російське керівництво бере до уваги те, що в Україні запроваджено воєнний стан, відбуваються збори резервістів, приведено армію в бойову готовність, а отже, втрачається ефект несподіванки для будь-якого військового удару".
Читайте також: США випробують кримський "Панцир" Кремля кораблем Шостого флоту
"Я вважаю, що не в інтересах Путіна нині йти на широкомасштабне вторгнення в Україну і захоплювати нові території, — переконаний Ігор Петренко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень. — Росія показує, що готова на все, аби підвищити ставки у переговорному процесі щодо України з нашими західними партнерами. Провокації — як інструмент тиску — час до часу можуть бути. Наступ — ні. Західні партнери дали зрозуміти, що не заплющуватимуть очі на агресивні дії Росії".
Нагадаємо, днями Президент Порошенко заявив: “На тимчасово окупованих територіях Донбасу і в Криму розгорнуто наземне угруповання чисельністю близько 80 тисяч військовослужбовців Російської Федерації, близько 1400 артилерійських та ракетних систем, 900 танків, 2300 броньованих машин, близько 500 літаків і 300 вертольотів”.
Водночас, за повідомленням Головнокомандувача, в акваторії Чорного, Азовського й Егейського морів виконують завдання понад 80 кораблів та 8 підводних човнів Росії, зокрема ударних 23 кораблі й 6 підводних човнів.
Читайте також: Росія підтвердила, що захоплені у Керченській протоці українські моряки - у Москві
Що може підштовхнути Путіна до ескалації чи, навпаки, стримати від такого сценарію? Про це читайте у новому номері газети Експрес
