Верховний суд Росії залишив у силі вирок політв'язню Євгену Панову, незаконно засудженому в анексованому Криму. Засідання тривало в закритому від публіки режимі у зв'язку з тим, що в справі фігурує засекречена інформація. Слухачів допустили лише до оголошення вироку.
Панов звинувачувався за низкою статей Кримінального кодексу РФ, зокрема, у підготовці диверсій в Криму, незаконному зберіганні зброї і контрабанді. Влітку 2018 року "суд" окупованого півострова засудив його до 8 років колонії суворого режиму. Після цього адвокат українця Дмитро Дінзе заявив, що має намір оскаржити рішення в президії Верховного суду РФ, а потім буде звертатися до Європейського суду з прав людини. "Ми розраховували, що скаргу задовольнять, тому що є факт і обставини, пов'язані з тортурами Панова. Ці факти треба було встановлювати в розрізі показань оперативних співробітників та інших свідків у кримінальній справі", – сказав адвокат. Але не вдалося...
Ветеран, який був волонтером
Євген Панов народився у місті Енергодарі Запорізької області. Йому 40 років. Він служив в окремому мотопіхотному 37-му батальйоні Збройних сил України. Демобілізувався в серпні 2015 року. Продовжити служити за контрактом відмовився, допомагав військовим як волонтер. Паралельно працював на АЕС в Енергодарі водієм-електромеханіком. Раптом Євген зник. А через кілька днів виявилося, що його заарештували на адмінкордоні з окупованим Кримом. Кажуть, до нього звернулися із проханням вивезти українську родину з півострова на материкову Україну. Та це виявилося пасткою: у зоні, прилеглій до адміністративної межі, на нього чекали працівники ФСБ. Вийшовши з машини на російському пропускному пункті, Євген отримав несподіваний удар у голову.
"Кого ти приїхав підривати?"
"Я впав і відчув, що лежу у власній калюжі крові", — написав Панов у своїй заяві до голови Слідчого комітету РФ. Далі Євгена затягнули у службовий вагончик. Там він побачив кількох людей в масках. На голову йому надягнули щільний мішок, поклали на підлогу і відвезли в якесь приміщення, де протримали до вечора.
Весь цей час, за словами Панова, його катували: "Били залізною трубою в області голови, спини, нирок, рук, ніг, затягували наручники ззаду до оніміння рук, підвішували за наручники: згинали мої ноги в колінах, застібали наручники попереду трохи нижче колін і вставляли під коліна залізну палицю, після чого двоє чоловіків, взявшись із двох боків, піднімали цю палицю і мене, від чого я відчував дикий біль. Крім того, під час тортур на мій статевий орган наділи хомут і затягували його до посиніння, при цьому чоловіки запитували: "Кого ти приїхав підривати?". Я не міг відповісти на це питання, оскільки у мене не було такої мети, і я не розумів, чому вони так вважають", — розповів в"язень.
Через деякий час Панова з мішком на голові вивели на вулицю і "повідомили, що будуть розстрілювати". Він повірив, оскільки чув, як перезаряджають зброю. Але його залишили живим.
Свідчення під примусом
Далі Панова відвезли до Сімферополя, де звірячими методами почали вибивати зізнання. Як відомо зі скарги політв'язня до Слідчого комітету РФ, його били залізною трубою по голові, нирках, руках і ногах, підвішували в повітрі за наручники. Силовики катували в’язня електричним струмом, стягували хомутом геніталії, та імітували страту з однією метою: вибити з нього визнання "провини". Зрештою він був змушений підписати протоколи звинувачення. На відеозапису допиту Панов говорив за заздалегідь складеною для нього промовою. Але коли Євгенові дозволили зустріч із незалежними адвокатами, він відмовився від фальшивих свідчень і не пішов на угоду зі слідством.
Реальних доказів провини Панова немає, отож правозахисники вважають його справу сфабрикованою. "Та оскільки в Росії не існує справедливого суду, тож можливості захисту навіть при абсурдних обвинуваченнях досить обмежені", – каже голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук.