У Дніпровському райсуді Києва нині відбуваються дебати. Чоловікові, якого обвинувачують у державній зраді, загрожує 12 років позбавлення волі. Сам він свою вину заперечує, пише Експрес-онлайн.
Що відомо про Василя Ганиша і як він опинився на лаві підсудних?
Список зрадників
61-річний Василь Ганиш — родом з Івано-Франківщини. Наприкінці 1980-х переїхав жити до Криму. Одружений, має двох синів, четверо онуків.
Двічі був депутатом Феодосійської міської ради, начальником податкової адміністрації міста, міністром Ради міністрів Криму, депутатом Верховної Ради Криму шостого скликання, заступником міського голови Феодосії.
Василь Ганиш потрапив до рук українського правосуддя у квітні 2015 року. Прикордонники затримали екс-депутата, коли він автомобілем в'їжджав із Криму на материкову Україну через пропускний пункт Каланчак. Підстава — прізвище Ганиша перебувало у списку зі 76 депутатів Верховної Ради АРК, які перебувають у розшуку за підозрою у державній зраді.
Три епізоди держзради
Спочатку слідчі оголосили про те, що екс-депутатові інкриміновано участь у трьох епізодах, які, за версією обвинувачення, підтверджують вчинення державної зради.
Перший епізод: участь у засіданні Верховної Ради АРК 6 березня 2014 року, на якому було ухвалене рішення провести "референдум" про приєднання Криму до Росії.
Другий: голосування обвинуваченого за ухвалення російської Конституції Криму 11 квітня 2014 року.
Третій: висунення кандидатури Ганиша на російських виборах до Феодосійської міськради.
Каже, що не винен
Сам екс-депутат, щойно його затримали, заявив, що сталася помилка. Стверджував, що займає проукраїнську позицію, якої ніколи не приховував. З приводу першого епізоду говорив у суді, що справді був на засіданні, коли парламент ухвалив рішення про проведення "референдуму". Але, за його словами, проголосував "проти", причому єдиний з депутатів.
Ганиш підтвердив, що був присутній на засіданні кримського парламенту 11 квітня 2014 року, коли той уже перебував під контролем Росії. Однак запевняє, що не голосував за нову конституцію Криму. Каже, що прийшов тоді на сесію, щоби начебто зустрітися з міністром соціальної політики для вирішення особистого питання.
Висунення своєї кандидатури на російських виборах до міськради Феодосії 2014 року не заперечує. Але наполягає, що це, мовляв, не суперечить законодавству, відповідно до Женевської конвенції.
Зі СІЗО під домашній арешт
Слухання у Дніпровському райсуді Києва розпочалися 14 серпня 2015 року. Ганиш перебував у Лук'янівському СІЗО. Неодноразово скаржився на погіршення стану здоров'я. Стверджував, що переніс дві складні операції на серці і що його перебування у слідчому ізоляторі може спричинити тяжкі наслідки, аж до летальних.
Адвокат затриманого неодноразово клопотав про зміну запобіжного заходу для свого клієнта. Суд постійно відмовляв, однак у січні 2016 року, коли стан здоров'я екс-депутата різко погіршився, судді таки погодилися випустити Василя Ганиша зі СІЗО і перевести під домашній арешт.
Читайте також: Санкції США та Євросоюзу призвели до втрати Росією 6% ВВП — Bloomberg
Несподіваний поворот у справі
У лютому 2016 року в суді над Ганишем змінився склад сторони обвинувачення. Замість представників прокуратури АРК Сергія Хальзева і Вадима Букрєя процесуальними керівниками стали Петро Коваленко, Олег Данілін і Світлана Блудова. Як згодом стало відомо, Хальзева і Букрєя відсторонили від справи, оскільки СБУ відкрила проти них справу за нібито вимагання у Ганиша 45 тисяч доларів за зміну статті на менш тяжку. У квітні 2016 року обох колишніх прокурорів взяли під арешт.
У листопаді 2016 року прокуратура зняла частину обвинувачень з екс-депутата. З обвинувального акту вилучили один епізод ‒ про те, що Ганиш був присутній на засіданні Верховної Ради АРК, на якому оголосили “референдум”. Прокурори оголосили, що більше не вбачають у цьому складу злочину.
Судовий процес із нуля
У лютому 2017 року Вища рада правосуддя України відсторонила від виконання обов'язків суддю Олександра Федюка, який очолював колегію у справі Василя Ганиша. Причиною звільнення судді стало те, що в період сутичок під час Євромайдану він ухвалив рішення про арешт двох учасників протестів, провина яких не була належним чином доведена.
Через звільнення судді Федюка процес проти Василя Ганиша було розпочато заново, оскільки, як цього вимагає Кримінально-процесуальний кодекс, довелося призначати нову колегію суддів. Суд із новою колегією стартував наприкінці березня 2017 року. Сторона обвинувачення просить для Ганиша 12 років позбавлення волі.
Нагадаємо, ООН ухвалила резолюцію щодо Криму. А в базу "Миротворця" внесли Герхарда Шредера.