21 вересня 2016 Юрій Луценко хвалився у Фейсбуці затриманням арбітражного керуючого Олега Шкляра.
Генпрокурор писав, що Шкляр і Гречківський у змові вимагали гроші за вплив на судове рішення. Шкляра затримали начебто з траншем у 150 тис. доларів, але пізніше з’ясується там було тільки 51 тис., оскільки в пакет поклали однодоларові купюри.
Перший важливий момент – гроші до Гречківського так і не дійшли. Очевидно, що слідчим було би вигідніше затримати самого члена Вищої ради правосуддя. Натомість правоохоронці обмежились затриманням тільки його спільника, пише Судовий репортер.
Відтак поставало питання, чи планував Гречківський брати гроші, чи був учасником змови і за що гроші отримав Шкляр.
Сам член ВРП вину не визнав і категорично заперечував, що Шкляр звертався до нього з приводу такого питання. А представника компанії «Богадар» Анджея Климчука він нібито тільки вперше побачив у цьому судовому процесі.
В суді була озвучена версія захисту, що Шкляр брав гроші в якості гонорару за юридичні послуги для фірми «Богадар». Остання запатентувала спосіб виготовлення квасу і квасного сусла. У 2016 році інша компанія оскаржувала дійсність цих патентів. Шкляр начебто обіцяв участь Гречківського у цій справі, хоча той відмовився. Адвокати переконували суд, що гроші до Гречківського і не мали передаватися.
В ГПУ стверджували, що нібито боялися не відстежити і втратити гроші при передачі. На відеозаписі затримання Шкляра було видно, що в пакунку з грошима був предмет схожий на GPS маячок, але в протоколі маячок не відображений.
Обвинувачений Шкляр сказав суду, що після затримання на нього тиснули, шантажували купівлею ліків і змусили обмовити Гречківського. У подальшому ця зроблена під відеозапис заява, що він отримував гроші саме для Гречківського, за невідомих обставин потрапила в ЗМІ.
Друге – Гречківського і Шкляра судили не за хабарництво, а за незакінчений замах на шахрайське заволодіння коштами в особливо великих розмірах. Мовляв, Гречківський насправді не мав повноважень впливати на суддів і не збирався це робити.
Як вважають адвокати обвинувачених, ГПУ спеціально зробила таку кваліфікацію, щоб не передавати справу уже діючому на вересень 2016 року Національному антикорупційному бюро.
Але суд все одно констатував порушення підслідності. Як зазначено у вироку, справу про шахрайство мала розслідувати Національна поліція, а не Генпрокуратура. У випадку, якщо ГПУ виявлено злочин не її підслідності, то справу слід передати відповідному органу або генпрокурор може визначити підслідність за іншим органом, але його постанова має бути вмотивована. Посилання на резонансність справи не є такою підставою. Докази здобуті з порушенням підслідності, включаючи усі матеріали негласних слідчих розшукових дій, суд розцінив як недопустимі. Також суд визнав порушення права на захист, оскільки ГПУ не відкрила іншій стороні матеріали НСРД. Крім того, прокуратура не представила оригінальних засобів, на які записувались НСРД.
Адвокати запросили в якості свідка колишнього слідчий ГПУ Дмитра Суса, який розповів, що ставилось завдання «збити з дистанції» Гречківського. З його слів, за цією справою стояв власник мережі «АТБ» Геннадій Буткевич, який родинно-бізнесові суперечки з колишнім зятем нардепом Сергієм Рибалкою. Цю версію у своїх показаннях пізніше підтвердив і сам Рибалка.
«Буцімто Гречківський десь допоміг Рибалці і це страшно не понравилося Буткевичу… Гречківського заклали, бо він десь по суді якоби допоміг Рибалці», – пояснював Сус у суді. Екс-слідчий говорив, що за подібні справи співробітники ГПУ неофіційно отримували грошову винагороду.
Сус цитував колишню співробітницю ГПУ Ольгу Варченко, яка тепер є заступником голови Державного бюро розслідувань. Варченко начебто казала, що Гречківського вдалося «зробити» тільки з шостої спроби.
Представники «Богадар» в суді допитані не були. Прокуратура не заявила жодного свідка. Заявник і потерпілий Анджей Климчук, який нібито був юристом цієї фірми, розповідав суду, що представники компанії знайшли його через інтернет і довіреність передали поїздом. У листопаді 2016 директор «Богадар» заявила журналістам «Слідства.Інфо», що цього чоловіка не знає.
Суд визнав показання заявника недопустимими доказами, врахував, що за скаргою захисника Гречківського кваліфікаційно-дисциплінарна комісія позбавила Климчука права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення присяги.
Показання суду надали також інші «жертви» колишнього адвоката Климчука, зокрема екс-суддя з Житомира Баренко. Відомо, що до випадку з Гречківським йому вдалося провести щонайменше чотири аналогічні операції. Віднедавна вже на самого Климчука відкрито кримінальну справу за підбурювання до підкупу.
«Суд доходить висновку, що Климчуком була скоєна провокація злочину по відношенню до Гречківського та Шкляра. Суд дійшов переконання, що з урахуванням даних репутації Климчука, який був причетний до вчинення шахрайства у 2010 році у кримінальній справі, після чого його систематично залучали до кримінальних справ в якості заявника та потерпілого, в тому числі оперативного співробітництва… при схожих обставинах… Такі обставини дають підстави для висновків про залежність та підконтрольність Климчука правоохоронним органам і такі обставини не спростовані в суді прокурором», – зачитала суддя Хардіна.
«Я вперше за свою практику зіштовхнувся, що маю справу не з злочином, не з провокацією злочину, а з імітацією злочину», – сказав у дебатах адвокат Петро Бойко.
«Я був вражений, що намагання якимсь чином реформувати прокуратуру призвело до того, що зруйновані навіть самі засади прокуратури і коли цій справі сама прокуратура надає такий широкий розголос вони фактично руйнують віру людей в дотримання закону», – говорив інший адвокат Гречківського Ігор Черезов.
Прокурор ГПУ Дмитро Вакаров, який близько року представляв справу в суді, на оголошення вироку не з’явився. Заявник Анджей Климчук також не прийшов.
За кілька днів до того, як суд провів заключне засідання і видалився у нарадчу невідомі особи запустили сайт, на якому були аудіорозмови за участю фігурантів справи, які начебто у засіданні суду взагалі не досліджувались.
Станом на ранок 31 жовтня ані Юрій Луценко, ані прес-служба Генпрокуратури вирок ніяк не прокоментували.
