Об'єднатися і взяти під контроль новий парламент, пише газета Експрес. Таке завдання-мінімум ставлять перед собою екс-регіонали, які нині ведуть перемовини про консолідацію. Ідеться, зокрема, про об'єднання двох різних груп в "Опозиційному блоці", за якими стоять Сергій Льовочкін та Ринат Ахметов, а також партії "За життя", спонсором якої називають Віктора Медведчука.
Не відкидають представники колишнього біло-блакитного табору й варіанта висунення єдиного кандидата на президентські вибори. Чи вдасться їм домовитися та домогтися реваншу?
Про це — у розмові з директором Інституту соціально-політичного проектування Андрієм Миселюком та співголовою ради Інституту національних інтересів Андрієм Юсовим.
— Яка ймовірність того, що екс-регіонали об'єднаються перед виборами?
А. Миселюк: — На мою думку, імовірність об'єднання колишніх регіоналів становить 70%. Однак тут ідеться радше про консолідацію на парламентських перегонах. Висунення єдиного кандидата у президенти навряд чи можливе, тому що жодна з груп поступатися своїми амбіціями не хоче.
Група Льовочкіна має свого кандидата — Юрія Бойка. Він добре "розкручений" і у травні-червні навіть входив до першої трійки кандидатів. Група Ахметова робить ставку на Вілкула — він менш упізнаваний, ніж Бойко, його шанси, відповідно, нижчі. Партія "За життя", за якою стоїть Медведчук, готова висунути Рабиновича. Той міг би відмовитись від своїх амбіцій, але з умовою, що отримає щось натомість.
А. Юсов: — Ахметов і Льовочкін мають свої інтереси в українській політиці й не дуже хочуть поступатися ними. Але перед Медведчуком стоїть завдання забезпечити об'єднання (режисуру модерують у Москві!) — і той ні перед чим не зупинятиметься на цьому шляху.
— Які плюси і мінуси від об'єднання колишніх регіоналів?
А. Миселюк: — Навряд чи варто говорити про арифметичне додавання голосів виборців, які нині орієнтуються на "Опозиційний блок" і на партію "За життя". Але якщо ця об'єднана сила доповнить свою виборчу кампанію чіткими меседжами, це надасть їй кумулятивного ефекту й допоможе вдало виступити на парламентських виборах. Що ж до мінусів, то може загостритися протистояння всередині цієї об'єднаної сили. Може дійти навіть до її руйнування.
А. Юсов: — Згоден, на ймовірність розколу подій вказує нещодавній демарш Мураєва (позафракційний нардеп Євген Мураєв вийшов із партії "За життя" та очолив партію "Наші"). Таким кроком Мураєв демонструє, що не сприймає Медведчука в ролі посередника й безпосередньо сам хоче торгуватися з Кремлем. А домовленості деяких груп екс-регіоналів із Банковою можуть зіграти проти об'єднання. Водночас у разі об'єднання в екс-регіоналів з'являється серйозний шанс змагатися за вихід їхнього кандидата до другого туру президентських виборів.
— Чи мають шанси колишні регіонали здобути перемогу на президентських виборах?
А. Юсов: — Нині багато скепсису щодо можливої перемоги кандидата від, так би мовити, оновленої команди Партії регіонів, зокрема Юрія Бойка. Для цього є певні підстави. Екс-регіонали, згідно із соціологічними даними, програють фактично всім. Але їхній електорат доволі дисциплінований. Якщо під час попередніх кампаній прихильники біло-блакитного табору не бачили, за кого можна голосувати, і просто не приходили на виборчі дільниці, то тепер ситуація може змінитися.
Зрештою, сам факт виходу кандидата від екс-регіоналів до другого туру президентських виборів буде їхньою перемогою і поразкою проєвропейського табору в Україні, таким собі ляпасом Революції Гідності. Бо якщо проросійський кандидат пройде до другого туру на виборах президента, Росія використовуватиме це у своїй пропаганді перед усім світом. Мовляв, дивіться: половина України досі підтримує наш цивілізаційний вибір, "русскій мір" і так далі.
Планам Кремля на президентських виборах в Україні може завадити й фактор Зеленського, який робить ставку на електорат сходу та півдня України, тобто на потенційних виборців Бойка чи Рабиновича.
— А які можливості колишніх біло-блакитних у парламентських перегонах?
А. Юсов: — Більшості у Верховній Раді вони не матимуть. Але на широке представництво та велику парламентську фракцію можуть сподіватися. Багато залежатиме від того, чи зможуть об'єднатися між собою проукраїнські, проєвропейські партії і співпрацювати в новому скликанні Ради.
Кандидатуру спікера чи прем'єра від "Партії регіонів" вони навряд чи підтримають. Це дуже токсичне голосування, і ніхто не захоче брати відповідальність на себе. До коаліції екс-регіоналів теж не братимуть.
А. Миселюк: — Ми пам'ятаємо, як 2004 року Партія регіонів із тріском програла протистояння на Майдані, а їхній кандидат Віктор Янукович пішов у політичне небуття. Але вже за два роки біло-блакитні виграли парламентські перегони, і після певних політичних торгів Янукович опинився у кріслі прем'єра.
Таку саму схему реваншу в "Опозиційному блоці" та у Кремлі розглядають і нині. Екс-регіоналів передусім цікавлять місця у виконавчій владі, зокрема пост прем'єра, а не керівні посади у Верховній Раді — віце-спікера чи навіть спікера.
