Якщо кількість позначок у графі "проти всіх" перетне позначку 50 відсотків від усіх голосів електорату, вибори вважатимуться недійсними. Окрім того, ті кандидати, які отримають вотум недовіри від громадян, не зможуть взяти участь у повторних виборах.
Коли і чому усунули графу “проти всіх” з бюлетенів?
“У 2010 році після президентських виборів, – коментує газеті Експрес політолог Михайло Басараб. – Напередодні частина виборців у другому турі не бажала голосувати ні за Віктора Януковича, ні за Юлію Тимошенко. Це була своєрідна форма публічного протесту. Як наслідок, графу “проти всіх” обрали 4,36% виборців, тобто аж 1 мільйон 113 тисяч українців, які прийшли на дільниці. Після цього було вирішено скусувати можливість не обирати жодного з кандидатів”.
А як за кордоном?
“Цієї графи немає у виборчих бюлетенях у більшості країн світу, – каже політолог Володимир Фесенко. – Вона важлива в емоційному контексті як канал протестного голосування. Але при цьому ніяк не пов’язана з політичним вибором”.
Чи варто в Україні повернути можливість не підтримувати жодного з кандидатів?
“Люди повинні мати право поставити позначку в графі “проти всіх” й таким чином висловити свій протест, – вважає Михайло Басараб. – На мою думку, таку можливість дуже доречно реанімувати саме тепер, коли значна частина суспільства не довіряє політикам. Кількість голосувань “проти всіх” буде оцінкою їхньої діяльності та відображатиме температуру протестних настроїв у суспільстві”.
“Як на мене, добре, що цієї графи немає. Голосувати проти всіх – не вибір”, – зазначає Володимир Фесенко.
