У нашої держави вже є бачення того, якою має бути миротворча місія ООН, заявили у МінТОТ, пише газета Експрес. На переконання урядовців, за основу варто взяти так звану хорватську модель, апробовану 23 роки тому.
Ідеться, зокрема, про те, що на чолі миротворчої місії повинна стояти міжнародна перехідна адміністрація. Вона мала б складатися із трьох компонентів: військового (70%), поліційного (15%) та цивільного (15%). Кожен із них передбачає певні завдання.
Для прикладу, військовий компонент — це розведення сил, роззброєння, розмінування. Поліційний — підтримування правопорядку, комунікація з місцевим населенням, захист власності. Цивільний — відновлення системи освіти, культури, охорони здоров'я, проведення місцевих виборів, відбудова економіки та інфраструктури і так далі.
У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій вважають: миротворча місія на Донбасі має налічувати від 25 до 50 тисяч осіб. Долучитися до операції можуть 30 або й більше країн.
Запропоновану модель обговорюємо з Вадимом Трюханом, експертом із зовнішньої політики, міжнародних відносин та безпеки, головою правління “Європейського руху України”, та Богданом Яременком, головою правління фонду “Майдан закордонних справ”.
— Наскільки реалістичним вважаєте план з розгортання миротворчої місії, оприлюднений МінТОТ?
В. Трюхан: — Нічого нового МінТОТ не запропонувало. Дивує, що саме це міністерство раптом стало головним ньюз-мейкером на цю тему. Адже питання розгортання миротворчої місії — прерогатива МЗС України, РНБО та Президента, який є Верховним Головнокомандувачем і керує зовнішньополітичною діяльністю.
Насправді слід зосередитися на рутинній дипломатичній роботі з партнерами, результатом якої стало б подання проекту резолюції на засідання Ради Безпеки ООН з детальним мандатом миротворчої місії на всій території ОРДЛО. Допоки у Радбезі немає проекту такої резолюції, розробленої Україною разом зі США, Францією, Німеччиною і хоча б у співавторстві ще з 30 — 40 країнами, все інше — піар.
— Чи реально залучити на Донбас миротворчий контингент у кількості від 25 до 50 тисяч осіб, як пропонує МінТОТ?
Б. Яременко: — Чисельність миротворчого контингенту під завдання, окреслені українською владою, мали б порахувати фахівці ООН. Вони краще знають стандарти проведення миротворчої операції.
В. Трюхан: — Зазвичай перед тим, як розгорнути місію ООН, проводять так звану fact-finding mission (місія для з'ясування ситуації на місці). За результатами її доповіді ухвалюють рішення про кількісний та якісний склад миротворчої місії, а також часові рамки, графік розміщення, структуру управління тощо. Зрозуміло, що місія у складі менш як 25 тисяч осіб не впорається із завданням.
— Які країни можуть взяти участь у миротворчій місії на Донбасі?
В. Трюхан: — Країни, які мають найуспішніший досвід миротворчої діяльності, — передусім США, Велика Британія, Франція, Канада, Австралія, а також ті держави, що зазвичай теж беруть участь у миротворчих місіях, як-от Швеція, Норвегія, Фінляндія, Грузія та інші. Було б також корисним одночасно із введенням місії ООН запросити до України гуманітарні місії різних країн та міжнародні організації, які спеціалізуються на проектах із примирення, повернення біженців та внутрішньо переміщених осіб, відбудови зруйнованої інфраструктури, об'єктів ЖКГ тощо. Це могло б відіграти роль пом'якшувальної подушки у сприйнятті місцевим населенням іноземців у блакитних шоломах зі зброєю в руках.
— Скільки орієнтовно може коштувати розгортання миротворчої операції на Сході України?
В. Трюхан: — Ідеться про сотні мільйонів, можливо, й понад мільярд доларів. Україні паралельно з розробкою резолюції в Радбезі ООН Україні слід проводити переговори з міжнародними партнерами щодо фінансування місії. Адже бюджет ООН на миротворчу діяльність, який минулими роками становив близько 8 мільярдів доларів, по перше, розпланований, по-друге, скорочується, зокрема з ініціативи президента США Дональда Трампа.
