"Введення їжі може відбуватись двома шляхами: ентерально, тобто через рот, з подальшим потраплянням у шлунково-кишковий тракт, а також парентерально — якщо з певних причин треба оминути кишківник, — пояснює Єлизавета Шунько, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. — У такому разі "їжа", а точніше спеціальні лікарські препарати, вводяться пацієнтові внутрішньовенно, через крапельницю, пише газета "Експрес".
Парентеральне харчування застосовується, аби підтримувати та забезпечувати потребу організму в поживних речовинах, вітамінах, мікроелементах, амінокислотах, жирах, глюкозі, електролітах, рідині загалом. Через крапельницю вводяться розчини амінокислот, жирових емульсій, глюкози, також у всьому світі застосовуються розчини вітамінів та мікроелементів".
— Чи може парентеральне харчування мати негативні наслідки, якщо "їжу" вводять людині, що голодує?
— Ситуація складна, адже фізично він може вживати їжу ентерально. У людини, яка довгий час не споживає їжу через рот, хоча може це робити, ймовірна атрофія кишківника. У ситуації з Сенцовим вкрай необхідно вживати хоча б частину їжі ентерально, інакше можливі важкі та незворотні зміни в організмі.
