Таке рішення у справі "Бурля та інші проти України" суд у Страсбурзі виніс сьогодні, пише УП.
Справа стосувалася антиромського нападу у селищі Петрівка в Одеській області у 2002 році. Постраждалі ромські родини, всього 19 осіб, подали позов проти української влади в ЄСПЛ.
Позивачі заявляли, що Україна несе відповідальність за вторгнення і розграбування їхніх домівок, оскільки місцева влада, у найгіршому випадку, була співучасником атаки, а в найкращому – нічого не зробила, щоб запобігти нападу.
Суд одноголосно визнав, що у цій справі порушено статтю 8 (право на повагу до домівки) і статтю 14 (заборона дискримінації) Європейської конвенції про права людини.
ЄСПЛ вирішив, що стосовно деяких заявників, які були вдома під час нападу, було порушено статтю 3 (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження).
Суд відхилив аргументи української сторони, що влада не відігравала жодної ролі у погромі, а насправді діяла, щоб вирішити ситуацію.
Суд постановив, що рішення поліції не захищати цю групу заявників, не маючи для цього вагомих підстав, а натомість порадити їм покинути домівки перед погромом, є таким, що принижує гідність.
Також суд вирішив, що українське розслідування нападу було неадекватними і характеризувалося відсутністю ретельності та незалежності.
Суд задовольнив вимоги 17 з 19 заявників. Постраждалі отримають сукупну компенсацію розміром 5 мільйонів гривень.
12 постраждалих отримають компенсацію в розмірі 11 тисяч євро. Ще п'ятеро - по 9 тисяч євро. Компенсацію постраждалі повинні отримати в гривнях за поточним курсом.
Нагадаємо, 7 вересня 2002 року у Петрівці убили українця. Убивцею нібито був ром. У відповідь на вбивство натовп жителів зажадав вигнання всіх ромів із села. Місцева влада погодилася з цим підходом і місцева рада попросила виселити "соціально небезпечних осіб, незалежно від етнічного походження".
Сільський голова порадив ромам покинути домівки напередодні погрому. Кількасот людей обшукали домівки ромів та зруйнували їхні речі. Під час нападу були присутні поліцейські, але вони не намагалися зупинити грабіж, зосередившись, очевидно, винятково на уникнення людських жертв.
