Суди дедалі частіше ухвалюють покарання на підставі угод про визнання винуватості та угод про примирення. Це дозволяє підсудним пом'якшити покарання. Наприклад, уникнути реального ув'язнення, замінивши його іспитовим терміном або ж відбутися штрафом.
— В Україні такі угоди запроваджено шість років тому, після того, як набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, — розповідає "Експресу" Володимир Бурдін, професор-криміналіст, декан юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. — Раніше прокуратура скеровувала в суд обвинувальний висновок, у якому пропонувала застосувати до особи певний вид покарання за вчинений злочин. Під час слухання справи суд зважував надані докази й виносив вирок. Ніхто не запитував згоди обвинуваченого на розмір та вид покарання. А тут виходить парадокс — фактично з підсудним домовляються про призначення йому покарання.
— Досить часто угоди про визнання винуватості ініціюють прокурори. Чому вони зацікавленні в цьому?
В. Бурдін:
— Якщо підозрюваний визнає свою вину на певному етапі досудового розслідування, це економить державний ресурс. Тобто сторона обвинувачення вже не потребує збирання доказів, проведення різного роду експертиз, інших слідчих дій для того, щоб довести його вину. У таких випадках тривалість слідства скорочується у 6 — 12 разів. Взамін підозрюваний просить, щоб сторона обвинувачення відповідно пішла на поступки йому щодо пом'якшення покарання.
— До яких злочинів можна застосувати угоди про визнання винуватості та примирення?
— Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості та тяжких злочинів, — пояснює Назар Олексюк, адвокат. — До особливо тяжких злочинів вона не застосовується, за винятком тих, що належать до підслідності Національного антикорупційного бюро за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні аналогічного злочину (звичайно, якщо інформація буде підтверджена). Також може бути укладена угода стосовно особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших учасників групи чи інших подібних злочинів, вчинених групою або організацією.
— Чим відрізняється угода про визнання винуватості від примирення і на яких умовах вони украдаються?
Н. Олексюк:
— Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Вона може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. А в разі завдання шкоди приватним особам між обвинуваченим і потерпілим укладається угода про примирення. Якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які обвинувачуються у вчиненні певного злочину, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними, то угода може бути укладена з одним із обвинувачених. Але якщо в кримінальному провадженні беруть участь декілька потерпілих, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими. Ініціаторами угод можуть виступати сторони обвинувачення, захисту та потерпілі.
Читайте також про те, чому ураїнський суд не зміг покарати іноземця за незаконні рейси до закритих портів Криму.
