У перекладі італійською мовою молитви "Отче наш" відтепер змінено слова "і не введи нас у спокусу" на "не дай нам піддатися спокусі".
Чому ці зміни були необхідними?
"У більшості перекладів Святого Письма з грецької вірш Євангелія від Матвія 6, 13 звучить: "Не введи нас у спокусу", — каже отець Петро Балог, віце-директор Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського РКЦ. — Грецьке слово "peirasmos" має багато значень. Його можна перекладати радше як "досвід", "випробування", "остаточне випробування". Але Бог не вводить людину у щось негативне. Йдеться про фразеологічний зворот, який сучасні екзегети пропонують перекладати по-іншому: "Не дозволь нам піддатися злу" або "Не дозволь нам впасти під тягарем життєвих випробувань", "Не дозволь, щоб ми піддалися спокусі" або "Не дозволь нам впасти, коли ми будемо спокушувані".
Кого саме стосуються зміни?
"Новий перекла стосується лише Італії. У різних країнах зміни в Молитву Господню або вже раніше внесли, або планують вносити. Хоча ці зміни остаточно має затверджувати Апостольська Столиця, — пояснює отець Петро Балог. — У Франції ще з 2017 року використовують під час літургії оновлену версію перекладу "Отче наш" із словами "Не дай нам піддатися спокусі". А рік перед тим такі ж зміни запровадили у Бельгії".
Якою мовою вперше звучала молитва "Отче наш"?
"Молитви Господньої навчає Сам Ісус Христос, — розповідає Марія Хома, ліценціат з біблійних наук, докторант богослов'я кафедри біблійних наук УКУ. — Найперше вона промовлялася арамейською мовою".
"Її текст подається нам у Євангеліях від Матвія та від Луки, які дійшли до нас давньогрецькою мовою, зокрема, олександрійським діалектом Койне", — розповідає протоієрей Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії ПЦУ.
Яку версію молитви "Отче наш" подають у Євангелії від Матвія чи від Луки?
"Євангелист Лука подає коротшу версію цієї молитви. У ній є всього 5 прохань: "Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай прийде твоє Царство. Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу". Передана Євангелистом Лукою молитва, ймовірно, є автентичною, — розповідає Марія Хома, ліценціат з біблійних наук, докторант богослов'я кафедри біблійних наук УКУ. — Але відомішою є довша версія молитви "Отче наш", яку подає Євангелист Матвій. Вона згадується під час Нагірної проповіді. Версії молитви "Отче наш" Матвія можна розділити на дві частини. У першій — прослава Бога, а в другій — прохання, які людина скеровує до Бога".
А що відомо про історію інших молитов: "Богородице Діво", "Символу віри"?
"Молитва "Богородице Діво" також біблійного походження, — розповідає протоієрей Михайло Сивак. — Її текст складається зі слів Господнього посланця архангела Гавриїла до Богородиці Діви в момент Благовіщення: "Радій, Благодатна, Господь із Тобою!" Також тут є слова привітання праведної Єлизавети, які вона промовила Марії під час зустрічі: "Благословенний плід чрева твого". І посилання на псалом 44-ий: "Благословенна ти між жінками" — прославлена, більше, ніж усі інші жінки на землі. Тож молитви "Отче наш" і "Богородице Діво" — це частини тексту Священного Писання. А ось молитва "Вірую" офіційно затверджувалася на церковних соборах".
"Символ віри" був затверджений під час Нікейського собору у 325 році після тривалих дискусій, — каже отець Петро Балог. — Найбільш спірним пунктом молитви був філософський термін "homoousios" (єдиносущний). Деякі Отці вживали його на означення тотожності між однаковими речами. Під час Собору в Нікеї цей термін спершу не хотіли використовувати. Та зрештою погодилися, що Син є homoousios (єдиносущним) з Отцем".
Дізнайтеся також про дух Бандери у Почаївській лаврі. Віднайдено сенсаційні документи про історію монастиря.
