Нагадаємо, парламентарі 278 голосами ухвалили закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Він вступає в силу сьогодні. Тож тепер українська має звучати в усіх сферах публічного життя. Якщо ж мовні права громадян порушуватимуть, вони можуть поскаржитись уповноваженому зі захисту державної мови.
Докладніше про новації – у розмові з членом робочої групи з підготовки закону про українську мову, координатором руху “Простір свободи” Тарасом Шамайдою.
– Яка головна мета закону? Хто тепер зобов'язаний говорити державною мовою?
– Закон ухвалено на виконання 10 статті Конституції. Він визначає, як держава має забезпечити всебічне функціонування української мови. Зокрема, передбачає, що кожна людина має право на отримання інформації та послуг українською в усіх сферах публічного життя — починаючи від освіти, культури та медіа і закінчуючи медициною, транспортом та громадським харчуванням.
Крім того, у законі виписано загальні принципи захисту української мови. Йдеться про те, що громадяни країни зобов'язані знати державну мову, а держава сприяє її вивченню – організовує курси для дорослих, забезпечує можливість опанувати державну мову громадянам, які не мали такої змоги раніше.
Українською мовою мають розмовляти високопосадовці, керівники силових структур, депутатів усіх рівнів, судді, адвокати, керівники вишів, медпрацівники і так далі. Водночас дія закону не поширюється на приватне спілкування та релігійні обряди.
Особи, котрі претендують на державні посади, будуть зобов'язані складати іспити з української мови. Тим часом працівники медичних чи технічних закладів такого іспиту не складатимуть. Їм досить буде підтвердити знання атестатом про вивчення мови. Зазначу, що ця норма запрацює через два роки після ухвалення закону.
Дія закону не поширюється на приватне спілкування та релігійні обряди.
– У медіа української мови побільшає?
– Закон збільшує частку використання української мови на телебаченні — якщо нині передбачено 75% мовлення державною на загальнонаціональних телеканалах, то через п'ять років ця частка має зрости до 90%. Те саме стосується і радіо (крім пісень).
Водночас через два з половиною роки кожне друковане видання повинне мати україномовну версію.
– Які зміни передбачені у сфері послуг?
– Працівники сфери послуг зобов'язані надавати інформацію (усно чи письмово) та обслуговувати клієнтів українською мовою. Але якщо людина хоче, щоб її індивідуально обслуговували іншою мовою, закон це дозволяє, тобто використання мови може відбуватися за згодою сторін.
Меню, цінники, вивіски мають бути українською. Але поряд із ними можуть бути написи англійською, російською чи китайською. Такі ж правила передбачені і в інших сферах. Загалом принцип закону такий, що він захищає українську мову, а не протиставляє її іншим мовам.
– У початковій версії закону було передбачено запровадження інституту мовних інспекторів, які би стежили за дотриманням закону. Вони з'являться чи ні?
– Ні, мовних інспекторів не буде. Противники новації побоювалися, що це будуть такі собі наглядачі. Тож норму про їх появу вилучили ще в жовтні минулого року, під час ухвалення законопроекту в першому читанні. Зауважу, така інституція діє у Франції, Латвії, Естонії, інших країнах...
Законом, однак, передбачено появу уповноваженого із захисту державної мови. Це посадова особа, яку призначатиме Кабінет Міністрів. Уповноважений із захисту державної мови має запрацювати через півроку після ухвалення законопроекту.
Кожен громадянин може звернутись зі скаргою про порушення його мовних прав до уповноваженого. Той самостійно, через працівників свого апарату, або ж через доручення поліції перевіряє, чи було насправді порушення. Якщо є такі докази, то уповноважений виносить припис про усунення порушення.
Наприклад, батьки віддали дитину до дитсадка, а там виховний процес відбувається російською мовою. Батьки вважають, що це штучна русифікація. Скаржаться уповноваженому. Той скеровує припис до дошкільного закладу про те, що виховний процес має відбуватися державною мовою.
– Чи, крім припису, запроваджено ще якесь покарання за порушення закону?
– Так. Припис виносять у разі першого факту порушення. Якщо посадова особа чи заклад порушили закон повторно, тоді на них після надходження скарги накладають штраф (від 3400 до 6800 гривень). Додам, що адміністративна відповідальність буде запроваджена через три роки після ухвалення закону. Кримінальної відповідальності не передбачено.
Читайте також про бурхливу реакцію відомих людей на Закон про українську мову.
