А ще його називають Пилипівкою, пише газета Експрес. Чому так? І що насправді означає постити?
Про це говоримо з отцями Володимиром Вінтонівим та Василем Білашем.
— Що Церква вкладає в поняття "піст"?
о. Василь: — Це певний релігійний акт, який може бути виявом аскетизму чи потребою в очищенні душі. Причиною для пощення може бути приготування до якоїсь важливої події, жалоба чи благання до Господа. У релігійних практиках піст має дуже важливе значення, позаяк є інструментом для зустрічі людини з Богом. Зрештою, як і молитва, адже піст невіддільний від молитви. Піст — це час, коли людина відкривається Богові й просить в Нього помочі.
— Які особливості Різдвяного посту — Пилипівки?
о. Василь: — Пилипівкою піст називають тому, що він починається після дня вшанування святого апостола Пилипа. Перші згадки про передріздвяний піст трапляються вже з IV століття нашої ери. У ті часи він тривав лише тиждень. До речі, Пилипівський піст в традиції УГКЦ легший, ніж Великий.
— Чому?
о. Василь: — Через певні послаблення в харчувані. Скажімо, утримуватися від споживання м’ясних і молочних страв слід у понеділки, середи та п’ятниці, а також у перший та останній тижні посту. Найсуворішим днем посту є 6 січня. В інші дні дозволено вживати всі види продуктів і навіть вино. Але всі 40 днів потрібно провести без гучних забав. До речі, в УГКЦ не є постом зустріч Нового року 31 грудня — 1 січня.
Читайте також: Соратник Порошенка збагатився ще на десятки мільйонів гривень
о. Володимир: — А в православній традиції на 40 днів перед Різдвом взагалі відмовляються від уживання м’яса, молочних продуктів та яєць. У понеділок, середу і п'ятницю їдять лише суху їжу, а в інші дні тижня дозволено присмачувати страви олією, можна випити трошки вина.
— Від чого ще треба відмовитися у передріздвяний піст?
о. Володимир: — Обмеження в їжі — лише одна зі складових частин посту. Значно важливіше поліпшення духовного життя. Бо коли хтось не споживає м'яса й молока, а робить погані вчинки, то такий піст буде марним.
Тому варто частіше ходити до церкви, сповідатися, причащатися, робити добрі справи, молитися та дякувати Богові за прожитий рік. А також зменшити час беззмістовного сидіння за гаджетами, телевізором, не гайнувати часу за порожніми розмовами, відмовитися від спиртного та цигарок.
— Чи правда, що у піст варто відмовитися і від виконання подружніх обов'язків?
о. Володимир: — Так, дехто на час посту відмовляється і від цього. Але таке рішення може бути прийняте лише за взаємною згодою. Коли хтось з подружжя від такого утримання страждає, то не варто цього робити.
— А кого звільнено від посту?
о. Василь: — Діти до 14 років, особи після 60 років, а також важкохворі, вагітні, матері після пологів і ті, що годують грудьми. А ще — подорожувальники (якщо час подорожі перевищує вісім годин), ті, що важко працюють, харчуються зі столу інших та убогі, котрі живуть з милостині. В окремих випадках звільняти від обов'язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.
Читайте також: Газета Експрес розігрує 100 тисяч гривень та подорож Європою
