Представники Книги рекордів України зафіскували це досягнення як найбільш масову гру на цьому унікальному музичному інструменті, пише газета "Експрес".
Відомо, що навчитись грати на дрибмі вкрай непросто, а гуцули вірять, що її звуки мають магічну силу. У чому ж особливості цього незвичайного інструмента та як його виготовляють? Рушаємо до визнаного дримбаря, який живе у Карпатах.
...Василь Гичка притуляє дримбу до зубів, прикриває губами, пальцем б'є по сталевому язичку, що стирчить убік. "Я стільки дримб переробив за життя, що й не порахуєш, — каже чоловік. — Основу дримби становить зігнута у формі голови рама, її грані загинають назовні, а в розрізі має бути ромб.
Кросна (так називають раму. — Авт) клепають з алюмінію, міді й навіть різьблять із дерева. Для цієї деталі матеріал не важливий, вибирають міцний, щоб довго служив. Та не дай Боже змістити вісь, тоді гарного звуку годі й чекати. А якщо не зберегти пропорції, приміром, викувати більшу раму, то вийде дримба, що видаватиме лише баси.
За душу інструмента відповідає миндик — язик, що вигинається і деренчить. Його роблять з пружної сталі, а точно підігнати миндик може лише справжній майстер. Бо між ним та рамою повинен залишитися такий тоненький отвір, у який лише лезо бритви пролізе. Якщо буде ширший, то дримба не співатиме, а рипітиме, немов старі дверцята..."
У народі цей інструмент вважають Божим камертоном, який допомагає налаштувати внутрішні вібрації людини в унісон з "музикою Всесвіту". Ось чому для карпатських мольфарів дримба — неодмінний атрибут. Та, щоб грати на ній, потрібно засвоїти теорію і щодня практикувати.
“Тихіші та голосніші звуки дримби регулюю диханням,— розповідає Василь Гичка. — Високі інструмент видає завдяки звуженню ротової порожнини, а низькі — через розширення.
До речі, нині найпопулярніша — металева дримба. І не лише тому, що міцніша і практичніша, її переваги — у своєрідному лункому деренчанні".
Вирішила й собі спробувати заграти на дримбі. Після короткого майстер-класу беру інструмент і пробую видати кілька звуків. Вдалося! Миле деренчання й справді заворожує з першої миті...
Еліна САВИЦЬКА