Полтавці гордяться, коли їх називають "галушниками", пише газета Експрес. Кажуть, що ця страва — "сила для тіла і смак для душі". І їсти її можна у будь-який час доби!
...У готелі на сніданку я сподівалася побачити звиклі яйця, сир, пластівці. А що ж це у горщику так смачно пахне? Галушки!
Адміністраторка ресторану Ольга Паско розповідає, як їх тут готують: "У півлітра кефіру додайте чайну ложку соди, вибийте 2 яйця, всипте кілограм борошна, посоліть і замісіть тісто. Окремо зваріть цілу курку, м'ясо потушкуйте з цибулею на маслі, заправте сіллю, перцем, часником, сметаною. Із тіста відщипуйте галушки завбільшки, як волоський горіх. Варіть над парою, а потім складіть у глиняний горщик, залийте курячою підливою і запечіть у духовці".
Куштую старву: ситно і дуже смачно! А якщо хочеться ще — то у Полтаві більшість фастфудів, кафе і ресторанів запрошують на галушки. Є тут і пам'ятник цій страві. На Соборному майдані у величезному полумиску на вишитому рушнику — 17 бетонних галушок та велика ложка. Тут охоче знимкуються молодята, навіть є місцева прикмета: хто першим ухопиться за ложку, той і буде головним у родині.
А скільки рецептів я ще наслухалась! Ексклюзивний мені розповів екскурсовод садиби-музею Івана Котляревського. Микола Ярошенко до тіста дає лише жовтки без білків, а ще присмачує його часником. Підливу ж варить зі спинок або крилець курки — аби було більше кісточок! Мовляв, так робили і в родині автора "Енеїди".
"Галушок є сотні різновидів, — розповідає шеф-кухар Тимофій Гаєвий. — Полтавські — з підливою на курятині, а бувають ще з начинкою чи в солодкому соусі. Я готую за бабусиним рецептом. Замість кефіру беру домашній кисляк. А щоби зварити правильно галушки, треба взяти каструлю, наповнити на третину водою, зав'язати зверху марлю. Воду довести до кипiння i викласти 8 — 9 штук, не бiльше. Накрити перевернутою догори дном емальованою мискою й варити при середньому кипiннi. Якщо вода занадто сильно кипiтиме, то галушки розм'якнуть i будуть несмачними. Варять їх 5 хвилин, перевiряють готовнiсть, розрiзаючи навпiл ножем".
А кухарка Аніта Зав'ялова місить тісто на двох розпушувачах — на соді й дріжджах, її галушки дуже пухкі. Робить їх із солодкими начинками — маком, ягодами. "На жаль, удома робимо галушки рідше і рідше, — зітхає. — А свекруха раніше варила щодня і на сніданок, і на вечерю. Купувала домашню курку, завше казала, що тісто любить гарний настрій".
...Повертаючись із Полтави, я дивувалась: і чому ж досі у супермаркетах не продають заморожених галушок, щоб кожен міг швидко нагодувати сім'ю? І чому ще на весь світ не розкрутили нашого делікатесу — адже галушки напевно не програли б конкуренцію італійським равіолі!
