На вокзалі одразу вчувається атмосфера туристичного місця. Безліч людей із валізами та відпочинковим настроєм, а до них поспішають місцеві з пропозиціями екскурій та житла. Тож якщо ви задздалегідь не забронювали собі помешкання, хвилюватись не варто, пише газета "Експрес".
"Дівчино, квартира потрібна?" — закликають місцеві, що стоять біля вокзалу з табличками "Здам житло". "За кімнату беру 120 гривень, — припрошує мене жінка. — Окремо є душ, туалет, рушники. Загалом у будинку можу помістити десятьох. Є суперлюкс для молодят — велика кімната з плазмою, плюс власні ванна і туалет. До моря — 50 метрів! І лише 300 гривень за ніч".
Лише декілька хвилин на вокзалі, а я вже в курсі цін на житло. До речі, помешкання з євроремонтом, кондиціонером вартуватиме від 500 до 1500 гривень за добу.
Ну що ж — рушаймо до моря? З автостанції туди можна дійти пішки за 5 хвилин. Охайні вулички ведуть прямісінько на пляж. У Бердянську загалом приблизно два десятки пляжів, усі безплатні.
На будинках, парканах — десятки оголошень, місцеві, окрім житла, заманюють ще й смачною кухнею: пропонують вареники, пельмені тощо.
"Курортний сезон, треба заробляти, — сміється місцева жителька. — Кілограм вареників продаю за 50 гривень, пельменів — за 80. І ще кімнатку здаю. За місяць маю декілька тисяч гривень".
Заходжу пообідати в кафе біля моря. Комплексний обід (перша, друга страва і компот) вартує 59 гривень. Салати — від 22 до 50 гривень, кава — 8 — 12 гривень.
"Туристів багато?" — питаю працівницю закладу. — "Еге ж, сезон у розпалі! — відповідає офіціантка Юля. — От у 2014 — 2015 роках людей взагалі майже не було, пляжі пустували. Та в нас все спокійно. Стріляють за більш ніж сотню кілометрів звідси. Уже з 2016-го у Бердянську побільшало туристів. Їдуть до нас з усіх куточків України".
Серед головних атракцій, які слід побачити, дівчина назває Приморську площу, дельфінарій, аквапарк.
"Та й на морі розваги є для кожного, — додає Юля. — Можна покататися на човні або катамарані, на "банані". Організовують дискотеки на кораблі. Платите за вхід 100 гривень, з собою берете їжу, алкоголь і три години плаваєте морем. Обов'язково поїдьте на Бердянську косу, що простягається у море на понад 20 кілометрів. Це наша візитівка. Бердянськ також відомий лікувальними водами й грязями".
На Приморському бульварі бачу парк атракціонів за 20 — 30 метрів до моря. Можна милуватися хвилями з оглядового колеса. Приморська площа красива — багато дерев, лавочки для відпочинку — у формі акул, морських котиків. А кав'ярень, ресторанів різної кухні — декілька десятків. Помічаю чимало оригінальних пам'ятників: бичок годувальник, хлопчик-рибалка, 250-кілограмова бронзова жаба...
Ось я біля моря! Приємні хвилі, золотистий пісочок. Поряд — багато рибалок.
"Намагаюся спіймати пеленгас, а от бичків нині мало. Колись їх тут руками витягали", — заводить зі мною розмову Федір Іванович.
Рибалка запитує, чи вже встигла побачити 23-метровий маяк — це також привабливе туристичне місце. А ще розповідає мені місцеві легенди. Приміром, про те, як у 1380 році жадібний хан Золотої орди, залишаючи берег, навантажив на свій корабель дуже багато дорогоцінного металу. Переповнене судно потрапило в шторм і потонуло. Хтось каже, що золото розплавилося і вода тепер лікувальна, а хтось сподівається, що скарби й досі десь на дні моря. Мені віднайти скарбів на дні Азовського моря не вдалося, але цілющість цієї води й справді відчутна. Як мінімум, вона заряджає позитивними емоціями!
Юлія ГОЛОДРИГА
