Це вимога часу: хочеш з'являтись в публічному просторі — вивчи українську, пише газета Експрес.
Тож попит на вчителів солов'їної різко зріс, особливо у столиці. Потрапити на курс української для дорослих не так уже й просто. Приватні уроки подекуди розписані на півроку наперед.
"Така тенденція з'явилася після запровадження мовних квот на телебаченні, — розповідає Оксана Чужа, репетиторка української для російськомовних. — Майже одразу після оприлюднення закону до мене звернулася одна відома компанія з проханням про курси української для співробітників. Хоча квоти їх безпосередньо не стосуються, керівництво зрозуміло, що української буде щораз більше у просторі.
У мене переважно навчаються держслужбовці й бізнесмени. Українську знають лише пасивно. Майже всі соромляться публічно помилятись. Учні часто кажуть: "Я наче собака: все розумію, а сказати не можу".
Найбільші проблеми — із вимовою и, і, е, а, о, г, із закінченнями слів, наголосами. А ще курйози трапляються із так званими фальшивими друзями перекладача, що звучать схоже в обох мовах, але мають різне значення — наприклад, "неділя" (день тижня) і "неделя" (7 днів), "луна" — у російській мові це небесний об'єкт, в українській — ехо.
Політики й бізнесмени приходять із конкретними запитами, тож заняття формуються відповідно до їхнього напряму: на уроці можна переглядати навчальне відео, читати класичну літературу, новини в інтернеті чи організовувати дискусії.
"Серед моїх учнів — політики, їхні дружини, держслужбовці, депутати, — розповідає Міра Кім, мовна тренерка. — Найчастіше це люди з російськомовних сімей".
Одне заняття триває годину, у середньому люди працюють дві-три години на тиждень. Однак у деяких випадках доводиться поспішати.
"Одна моя клієнтка має всього 10 днів на вивчення української, а після цього — одразу на зйомку в проекті! — веде далі Міра Кім. — На щастя, у неї є база, вона все українською розуміє і знає, що їй лише треба виговоритись. Ми працюємо по сім годин на тиждень. До першого ефіру попросили продюсерів дати сценарій, підготували додаткові конструкції, якими можна замінити ту чи іншу фразу. Крім того, на першу зйомку я їду з нею, працюю за кадром".
Тренерка каже, що зіркові учні обирають собі вчителів тільки за рекомендацією знайомих. Індивідуальні заняття проводить онлайн, бо часу на дорогу у підопічних нема. "А мої клієнти переважно хочуть, щоб викладачка приїхала до них, — каже Оксана Чужа. — Деякі можуть прислати водія по мене".
Специфіка навчання зірок у тому, що важливо зберегти стиль особистості. Якщо, наприклад, це російськомовна телеведуча з багатим лексиконом, мова якої пересипана епітетами, важливо, щоб вона так говорила й українською.
"Наприклад, я прошу людей дібрати синонім до слова "гроші", — каже Міра Кім. — Дівчинка-мандрівниця називає: долари, євро, юані. Це для неї звичний набір слів. Підприємець скаже "інвестиції", "кошти", "стартовий капітал". Тобто він мислить іншими категоріями. Ми добираємо слова під конкретну людину, завчаємо лексику, яка їй потрібна найбільше".
Година навчання української мови у столиці коштує від 300 до 2500 гривень!
Цікаво, а скільки часу потрібно для того, щоб вільно говорити українською?
"Якщо учень російськомовний, має лише пасивне знання української, то десь після 6 — 8 місяців активного навчання зможе щебетати, — каже Оксана Чужа. — Звісно, якщо займатиметься не менш як три рази на тиждень по годині-півтори й виконуватиме домашні завдання. Декому вистачає 3 — 4 місяців, щоб упевнено говорити українською".
"Якось до мене зателефонувала жінка і сказала: "Ненавижу украинский язык, но он мне нужен! Можешь помочь?" — згадує Міра Кім. — А вже після року навчання відчувала задоволення від кожної української фрази, захоплювалась тим, що в нашій є багато слів, які не мають відповідників у російській.