Для цього Ольга Калин вивчала народні костюми різних регіонів країни, пише газета Експрес. За основу в своїй роботі взяла високі, широкі та пишні вінки з квітів і колосся з Центральної України та Поділля, які століттями дівчата вбирали на обжинки.
Роботу Ольга щоразу починає з коротенької молитви, проказуючи: "Допоможи, Боже, цей віночок щасливо зачинати, шити, вишивати, квіти затикати та щасливо закінчити". Згодом хреститься, хрестить матеріали.
Пишні вінки виготовляє з гофрованого паперу, квітів та листочків із тканини, картону, стрічок, ниток, позлітки, різнобарвних помпонів. Спочатку робить дугоподібний каркас. Це зазвичай цупкий картон, може бути пластмасовий обруч або металева сітка, обтягнена тканиною. Каркас знизу обвиває кілька разів стрічкою, аби вінок не тиснув на чоло. Далі приклеює або пришиває п’ять так званих поверхів вінка. Чергує кольорові квіти, листочки, позлітку, сухоцвіт, кутаси. Позаду наклеює папір, який попередньо обтягує велюром у тон квітів. Насамкінець з’єднує два боки каркаса гумкою, на яку нав’язує різнобарвні стрічки.
"Кожна частина вінка — символічна, — розповідає Ольга Калин. — Квіти, що над чолом, символізують підземний світ, центральна частина — землю, а нагорі — небо. П’ять частин уособлюють етапи людського життя: дитинство, юність, молодість, зрілість, старість. До слова, в українських традиційних вінках найвища частина ніколи не була в темних тонах.
Квіти теж мають своє значення. Конвалії, рожеві й білі троянди символізують молодість і чистоту, маки та червоні ружі — любов і повноту життя, соняхи — багатство, зелені листки — довге щасливе подружнє життя, дрібні квіти — майбутніх діточок".
А в кольорах стрічок закодовані побажання: червона — любові, рожева — щастя, коричнева — багатства, жовта — здоров’я, зелена — довголіття, фіолетова — мудрості".
У кожному виробі майстрині — від 500 до 1000 деталей. Висота вінка 20 — 30, ширина — 60 — 75 сантиметрів, а важить він від 700 грамів до 1,5 кілограма. Тож носити убір непросто. Треба завжди рівно та високо тримати голову!
Вінок майстриня виготовляє від одного до трьох днів. Коштує така краса 500 — 2000 гривень. Наперед майстриня грошей ніколи не бере. А ще радить дівчатам ні в якому разі не давати нікому до весілля міряти свій вінок, а після весілля — передавати чи позичати, бо, за народними прикметами, так можна "позичити долю".
У багатьох регіонах України у весільний вінок вплітають різні обереги: монети, мед, часник. Але пані Ольга такого не робить. Оберіг можуть за бажанням вплести рідна або хрещена матері, сестра чи дружки — безпосередньо перед тим, як наречена має надягти вінок на голову.
Фото з архіву Ольги Калин
