Святих Ольгу та Володимира канонізували, за припущеннями істориків, приблизно у ХІІІ столітті. Хоч померла Ольга у ІХ, а Володимир — у Х. Чому ж Церква так довго не надавала цим особам статусу святості?
“Ольга померла 11 липня 969 року. А коли близько 1000 року князь Володимир Великий та київський митрополит Леонтій переносили її мощі до Десятинної церкви, через віконце труни можна було побачити тіло, яке не втратило свого первісного вигляду. Люди вважали це чудом і вимагали канонізації Ольги. Спогад про ті події залишив Нестор Літописець, — розповідає Володимир Ричка, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор. — Утім канонізували Ольгу, як і Володимира, найімовірніше аж у ХІІІ столітті. Про це дає підстави говорити побіжна згадка у Галицько-Волинському літописі”.
— Чому чекати довелось так довго?
— Гадаю, основними перешкодами для канонізації були комунікаційні проблеми. У ті часи листи з Константинополя йшли до наших теренів по пів року. Листування було багаторічним, деякі митрополити за цей час помирали, що перетворювало весь цей процес на дуже складний і тривалий! Були також мовні труднощі й певні бюрократичні проблеми”.
— Чому пам’ять святих вшановують саме 24 та 28 липня?
— Вшановувати святих заведено у дні їхньої смерті. За старим стилем княгиня Ольга померла 11 липня, а Володимир Великий — 15 липня, за новим стилем — це 24 та 28 липня відповідно.
— Нерідко можна почути, що Володимир та Ольга вели не зовсім християнський спосіб життя. Княгиня вирізнялась жорстокістю, а князь — мав багато жінок...
— Загалом Ольга та Володимир росли у часи, коли нормою було те, що нині вважається абсолютно неприйнятним: помста, розбещеність, вбивство. А щодо того, що Володимир мав 500 дружин у багатьох селах та містах Русі, то переконаний — літописці перебільшили, маючи намір показати чоловічу силу могутнього князя. А ще Володимиру приписують любов до вина, через яку він нібито відмовив мусульманам прийняти їхню віру. Насправді немає жодних доказів, що князь зловживав вином.
Що ж до Ольги, то її суворий характер після хрещення змінився. Коли княгиня овдовіла, то присвятила себе пошуку істини та благодаті.
— І князя Володимира змінило хрещення, — додає отець Богдан Чабан, настоятель храму Володимира та Ольги у Львові. — Раніше він був різким, лютим, а став дуже милосердним — наприклад, почав дбати про бідних, влаштовуючи для них застілля.
І Ольга, і Володимир, які є просвітителями України, своїми діями заслужили на святість. Кожен християнин може нині молитися до них з будь-якими проханнями.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про давні традиції сінокосу в Україні
