За рік до початку Першої світової війни в Генеральному штабі австрійської армії вибухнув шпигунський скандал: один з високих офіцерських чинів, полковник Альфред Редль 14 років працював на російську розвідку.
На той час 49-річний офіцер зробив успішну військову кар’єру. Упродовж служби він очолював відділ на залізниці, який займався плануванням пересування військ, був керівником підрозділу австрійської розвідки та заступником голови управління збору інформації - одним з довірених осіб начальника Генерального штабу збройних сил Австро-Угорщини. У травні 1913 року, коли зраду полковника було виявлено, Альфред Редль обіймав посаду начальника штабу 8-го армійського корпусу, який дислокувався у Празі.
Офіцер Генерального штабу Альфред Редль звинувачений у шпигунстві, Das interessante Blatt, 1913 рік
«Тривалий час у вищих військових колах з подивом фіксували, що про таємні заплановані заходи тактичного характеру надзвичайно швидко стає відомо в Росії. Це могло свідчити про зраду когось особливо посвяченого у плани і звузило коло підозрюваних. Здобуті докази вказали на полковника Альфреда Редля, начальника штабу 8-го корпусу (Прага)», - повідомляла у той час віденська газета Das interessante Blatt.
Про зраду полковника Редля пресі стало відомо після його самогубства. Він застрелився у віденському готелі, коли зрозумів, що його шпигунська діяльність викрита.
Альфред Редль - шпигун. Передовиця газети Illustrierte Kronen Zeitung, 1913 рік
«Під приводом службових справ Редль був викликаний до Відня. Відразу після виїзду відбувся обшук у його квартирі у Празі. У Відні полковник Редль зустрівся із трьома офіцерами у готелі «Кломзер», які мали з ним півгодинну розмову. Після цього йому залишили для підпису документ про те, що він покидає військову службу», - описували подробиці скандальної справи газетярі, натякнувши, що, окрім бланку заяви про відставку, полковнику залишили на столі пістолет «Браунінг» з інструкцією, як ним скористатися.
Альфред Редль був німцем за походженням і народився у Львові. Життя в багатомовному галицькому місті зробила з майбутнього офіцера справжнього поліглота, окрім німецької він швидко опанував польську та українську. На військовій службі його знання мов знадобилося австрійським розвідникам. У 1899 році Альфред Редль відправився у російську Казань за дорученням начальника Генерального штабу, а через рік очолив відділ збору інформації про Росію у Відні, який займався, зокрема, контррозвідувальними операціями. Уже тоді австрійський офіцер вів гру подвійного агента.
Альфред Редль під час служби у званні поручника 58 піхотного полку у Львові, Nowości Illustrowane, 1913 рік
За даними, оприлюдненими в тогочасні пресі, під час перебування в Росії Альфред Редль був завербований росіянами. Австрійського полковника вдалося підхопити на гачок через його нетрадиційну сексуальну орієнтацію.
«Він був гомосексуалістом і потрапив у руки шантажистів, які брали у нього щораз більше грошей за нерозголошення цієї інформації. Побоюючись ганьби, Редль спокусився на привабливі пропозиції російської розвідки, перетворившись на шпигуна та зрадника», - писала тогочасна газета Das interessante Blatt.
Займаючись шпигунською діяльністю, Редль не дотримувався особливої конспірації. Під час обшуків у нього було виявлено компрометуючі листи та документи, які свідчили про розвинуту в Австрії мережу російських агентів. «Розслідування зв'язків у цій шпигунській справі активно здійснюється військовою владою. Свідчення, зроблені полковником Редлем під час його останньої розмови з офіцерами, скомпрометували ряд інших осіб, щодо яких розпочався судовий процес», - повідомляли газетярі.
За десять років до цього випадку, у квітні 1903 року ще один австрійський офіцер був викритий у шпигунстві. Підполковник Зигмунт Гекайло, який проходив службу у Львові, несподівано зник, розіславши своїм рідним та військовому керівництву передсмертні записки. Офіцер повідомляв, що через лихварські борги, він вирішив застрелитися і просить заопікуватися його дружиною та дітьми.
Та самогубство не підтвердилося - тіла підполковника Гекайла ніде не було виявлено. Борги, які дійсно в нього були (10 тисяч корон – близько мільйона гривень на теперішні ціни), не були аж такими обтяжливими, зважаючи на заможних родичів та друзів підполковника. Австрійського офіцера почали підозрювати у дезертирстві, для якого він мав значно вагоміші підстави.
Повідомлення про зникнення підполковника Зигмунта Гекайла, Kurjer Stanislawowski, 1903 рік
Невдовзі втікача вдалося вистежити у Південній Америці, він перебрався через Італію до Аргентини і проживав там, прибравши інше ім’я. Услід за підполковником-дезертиром австрійська поліція відправила шістьох досвідчених агентів.
«Стало відомо про надзвичайно важкі та дорогі зусилля військових органів, щоб добитися повернення Гекайла. Застосовані до нього заходи вказують, що злочини дезертира набагато важчі, ніж ті, що приписували йому одразу після втечі», - повідомляла тогочасна газета Kuryer Lwowski.
Оскільки між Аргентиною та Австро-Угорщиною не було угоди про видачу злочинців, австрійським детективам довелося провести цілу спецоперацію, щоб виманити Зигмунта Гекайла до сусідньої Бразилії. Один з агентів увійшов у довіру до Гекайла, представившись австрійським емігрантом, який є головним акціонером бразильської залізничної компанії. Інший агент грав роль його особистого секретаря, а решта – службовців. Зрештою Гекайлові запропонували посаду директора компанії та зарплату 20 тисяч доларів на рік.
«Поліцейський агент так чудово відігравав роль мільйонера, що Гекайло повірив йому і погодився на пропозицію. Коли він перетнув кордон, його одразу заарештували і доставили до австрійського консульства. З першим кораблем Гекайла доставили до Європи», інформувала тогочасна газета.
Усі витрати на спецоперацію, за даними газетярів, склали 90 тисяч корон (близько 9 мільйонів гривень). У Відні підполковнику було пред’явлено звинувачення у шпигунстві на користь російської розвідки. Після його затримання та свідчень в австрійській армії було арештовано ще чотирьох офіцерів – у Львові, Станиславові (Івано-Франківськ) та Перемишлі.
Вироком суду підполковнику Гекайлу було призначено покарання у вигляді 8 років ув’язнення. Його подальша доля невідома.
Дізнайтеся також про гангстера, якого звинувачували у масовому вбивстві, а посадили за несплату податків