Колишнє рибальське селище стало відомим завдяки Королевській обсерваторії, заснованій Карлом II наприкінці 17 століття. Саме через неї й проходить нульовий меридіан, що розділяє західну й східну півкулі.
У різні часи в якості початкового відліку географи обирали різні меридіани. Для прикладу, у 1884 році за пропозицією георгафа П'єра Жуля Сезара Жансена, нульовим меридіаном почали вважати Берингову протоку. Згодом – Вашингтон. Були також португальський, іспанський, паризький, бельгійський, польський нульові меридіани.
У 1851 році відлік запропонували вести від Гринвіцького. У жовтні 1884 року у Вашингтоні відбулася Міжнародна меридіанна конференція за участю представників 25 країн світу, де цю пропозицію затвердили. Відтоді саме це місце прийнято вважати точкою відліку всіх часових поясів.
Від Гринвіча відраховують довготи від 0° до 360° в напрямі зі заходу на схід або в обидва боки від 0° до 180° з припискою "східна довгота" (знак плюс) чи "західна довгота" (знак мінус).