У Національному заповіднику “Гетьманська столиця”, що в Батурині на Черкащині, анонсували презентацію факсимільного видання Мазепинського Євангелія початку XVIII століття. Київський примірник книги, який довгі роки вважали втраченим, нещодавно знайшов у фондах Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського український дипломат, посол України у Лівані Ігор Осташ. Ще два екземпляри зберігаються у Росії та Румунії.
“Мазепинське Євангеліє надруковане у січні 1708 року в сирійському місті Алеппо на кошти українського гетьмана, — каже співробітниця Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира Ольга Заріцька. — Його важливим елементом є передмова Антіохійського Патріарха Афанасія ІІІ Даббаса, у якій він висловлює вдячність Мазепі. Адже гетьман на прохання церковнослужителя надіслав йому приблизно 6000 злотих на видання церковних книг. 3000 злотих було витрачено власне на Євангеліє.
Мазепинське Євангеліє — свідчення давніх історичних зв’язків України з Близьким Сходом та діяльності гетьмана Івана Мазепи як великого мецената. Маючи чималі статки, гетьман прагнув вести благодійну просвітницьку діяльність у різних частинах православного світу”.
— Як виглядала ця книга?
— Київський примірник мав оправу з дощок, обтягнутих рудуватою шкірою, на якій були золоті та срібні тиснення. На передньому форзаці було зображене Розп’яття, постать царя Давида, чотирьох євангелістів, рослинні орнаменти. Задній форзац був майже ідентичний передньому. Єдина відмінність — замість Розп’яття зображена Богородиця зі святими Антонієм і Феодосієм, що стоять перед нею. Загалом книга має приблизно 250 сторінок, на кожній з яких — 25 рядків арабського тексту.
— Чи відомий її наклад?
— Ні, таких відомостей не збереглося. Проте, за підрахунками істориків, він міг варіюватися від 600 до 1200 примірників.
— Як застосовували книгу?
— Оскільки видання — арабською мовою, то ці книги були орієнтовні саме на використання у церквах Антіохійського патріархату, — каже голова Видавничого відділу Переяславсько-Вишневської єпархії ПЦУ Марина Бурдейна. — Крім України, Росії та Румунії, Мазепинське Євангеліє вдалося знайти в різних монастирях Лівану. Ймовірно, ще один примірник може зберігатися у Ватикані.
— Що ще відомо про внесок Iвана Мазепи у духовний розвиток українців?
О. Заріцька:
— Під час правління гетьмана було споруджено понад 220 церков, з яких 44 будувалися під його особистим патронатом. У центрі уваги Мазепи була розбудова Київської
митрополії, а тому в ті часи Київ часто називали “другим Єрусалимом”. У Софійському монастирі, де розташовувалася резиденція Київського Митрополита Ясинського, було відреставровано собор. На головному вході до монастиря постала Тріумфальна дзвіниця, на якій було встановлено 13-тонний дзвін із написом “Мазепа”. Разом з тим
гетьман підтримував розбудову Святомихайлівського Золотоверхого, Видубицького, Богоявленського, Лубенського, Мгарського, Спаського, Межигірського, Петропавлівського, Глухівського та багатьох інших монастирів.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про давні традиції сватання в Україні