Через неї свого часу, до прикладу, до парламенту не зміг потрапити Іван Франко, пише газета Експрес.
"У 1895-му, 1897-му і 1898 роках він висувався на посла до віденського парламенту від Радикальної партії, — розповідає історик Ігор Федик. — Зокрема, у 1895 ішов на вибори від тернопільської виборчої округи. Однак тоді виборці проголосували за іншого кандидата, графа Пінінського, який, кажуть, був знайомим австрійського намісника. От, власне, на цих виборах люди активно продавали свої голоси. Їм роздавали харчі, бувало, виборців перестрівали по дорозі й вели у корчму, де годували ковбасою, наливали оковитої. До речі, тих, хто продавав свої голоси, називали "хрунями". Через них Іван Франко і програв. Бідолаха, йому навіть черевики крали, аби не міг піти на зустріч зі своїми виборцями..."
Історії також добре відомі "баденські вибори".
"У 1897 році Казимир Бадені, австро-угорський діяч, дав вказівку поліції й війську розігнати мітинги і демонстрації проти реакційного виборчого закону, який позбавляв більшість трудящих виборчих прав, — додає історик. — Тоді під час парламентських виборів у Галичині 10 осіб убили, 19 важко поранили і 769 заарештували. Тож після цього з 63-х послів від Галичини було обрано лише трьох українців"
