Жителів села Пратулин, що тепер належить Польщі, вбили, бо вони відмовилися передати сільську церкву російському православному священникові. Віряни належали до УГКЦ.
“Розстріл греко-католицьких мирян відбувся в селі Пратулин неподалік міста Холм. Там ще за часів Данила Галицького була заснована Холмська єпархія УГКЦ, — розповідає отець Михайло Греділь, військовий капелан, керівник ГО “Апостольська чота”. — Холмська єпархія була однією з тих, які підтримали відновлення єдності Київської митрополії з Римом у 1596 році. Найбільшу загрозу існуванню Холмської єпархії у другій половині ХІХ сторіччя становило прагнення російської влади ліквідувати унійну Церкву на підкорених тоді землях”.
— Що сталось у Пратулині 23 січня 1874-го?
— Тоді селяни вийшли на протест проти насильної передачі храму Російській православній церкві. Віряни стримували військових, які прийшли того дня до їхнього села та прямували до церкви. Солдати відкрили вогонь по протестувальниках. Першим загинув голова церковного братства Данило Кармаш — він тримав процесійний хрест. Коли чоловік упав, його підняв інший селянин, Ігнатій Франчук. Він теж загинув від кулі. Загалом тоді померло 13 осіб, а поранених було приблизно 200.
— Розстріляних скинули до спільної могили й зрівняли її зі землею. Лише місцеві знали про місце захоронення і передавали цю інформацію з покоління у покоління, — додає отець Стефан Батрух, парох греко-католицької парафії у польському Любліні.
— Чому люди були настільки різко налаштовані проти РПЦ?
о. Стефан:
— Миряни хотіли належати до тієї церкви, яка була їм рідною, де вони були хрещені.
о. Михайло:
— Миряни також розуміли, що Російська імперія не просто хоче внести корективи у літургійне життя, а прагне знищити Україну.
— Що було далі — після протесту?
о. Михайло:
— Після прибирання території від слідів розстрілу церкву переосвятили. А у 1875 році всю Холмську єпархію приєднали до Російської православної церкви.
о. Стефан:
— Попри все, місцеві не прийняли москвофільського священника. Церкву не відвідували. Згодом її ліквідували і в 1886 році розібрали.
Віряни, які не хотіли переходити у російське православ’я, найчастіше приєднувалися до Римсько- Католицької церкви.
— Коли мирян Пратулина внесли до лику блаженних?
о. Михайло:
— У 1874 році Папа Пій ІХ писав у енцикліці Omnem sollicitudinem, що Пратулинські мученики явили “героїчну відвагу і твердість духу перед Богом, ангелами й людьми”.
У 1918 році розпочався беатифікаційний процес. У 1938 році створили єпархіальний трибунал, але війна та подальші політичні події перервали процес беатифікації. У 1964 році справу передали до Рима Конгрегації у справах канонізацій. Але й цього разу вона була призупинена й відновлена аж у 1989 році.
Приєднання до лику блаженних відбулось у ювілейний — 400-й рік — з часу проголошення Берестейської унії. Про що оголосив Папа Іван Павло ІІ у соборі святого Петра 6 січня 1996 року.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з Назаром Задніпровським
