Нещодавно розсекречені документи внесли до реєстру ЮНЕСКО, пише газета "Експрес".
Подробиці розповідає директор Держархіву СБУ Андрій Когут.
— Які саме документи були внесені до реєстру ЮНЕСКО і що це означає?
— Йдеться про перелік з 32 документів — доповідних та інформаційних записок, довідок, протоколів — під грифом “таємно” або “цілком таємно”, які стосуються будівництва атомної електростанції, власне вибуху та його наслідків. Тепер ці документи стали загальносвітовою спадщиною, інформацію про них внесено у спеціальні реєстри ЮНЕСКО, і тепер вона доступна світу.
— Про що йдеться у цих документах?
— Частина документів стосується будівництва та порушень при цьому. Вони дають змогу зрозуміти, чому стала можливою аварія в Чорнобилі — йдеться про несучі конструкції, зведені з порушеннями, низьку якість бетону, проблеми зі скріпленнями...
Доповідали агенти зсередини, самі працівники станції. Наприклад, у довідці про розмову з довіреною особою “ЖВА”, датованій 20 липня 1984 року, читаємо: “На Чорнобильській АЕС є випадки розривів трубопроводів в місці з’єднання цирконієвої оболонки зі сталевими трубами... Виникає інша проблема — шукати пошкоджені з’єднання з-поміж 1700 штук. Розміщені вони в найбільш небезпечній, з точки зору радіоактивності, нижній зоні реактора”.
А капітан Клочко підготував своєму керівництву в КДБ цікавий документ під назвою "Інформація про порушення в будівництві Чорнобильської АЕС". Це — сім сторінок з детальним описом небезпечних моментів. До прикладу: “За повідомленнями резидента “Сергія” та агента “Дроздова” на будівництві порушуються правила пожежної безпеки. Так, у вересні та жовтні виникали пожежі у вентиляційній шахті блока №2 головного корпусу і в машинному залі. Досі не обладнано охоронною пожежною сигналізацією основні склади”.
Очевидно, що керівництво Компартії добре знало про всі проблеми, але головним було — швидко здати об’єкт. Дарма що він навіть до аварії був небезпечним...
— Про що свідчили у документах після катастрофи у Чорнобилі?
— Керівництву доповідали реальні масштаби катастрофи, населенню — зовсім інше. Наприклад, Інститут ядерних досліджень АН УРСР подавав графік виміру радіації на 1 травня 1986 року в Києві — показники зашкалювали! Проте людей все одно вивели на першотравневу демонстрацію. Ще в одному повідомленні читаємо про величезне перевищення радіаційного фону, коли в хімчистку віддавали дитячі костюми з параду — в них рівень радіації перевищував допустимий у декілька разів...
— Що ще приховувало керівництво від простих людей?
— Серед документів, внесених до реєстру ЮНЕСКО, є “Перелік відомостей, які підлягають засекречуванню, пов’язаних з аварією на блоці № 4 Чорнобильської АЕС”, датований 8 липня 1986 року. Приховували все: справжні причини аварії, характер і масштаб пошкоджень, зведення щодо радіаційного фону, забруднення радіацією навколишнього середовища, інформацію про ураження, зокрема, променевою хворобою тощо. На жаль, з самого початку у плани Компартії СРСР не входило розповісти людям правду.
