9 травня 1913 року у світовому кінопрокаті з'явилася перша екранізація популярних детективних романів про невловимого та жорстокого Фантомаса.
Образ цього злого генія, який умів майстерно перевтілюватися, здійснювати вигадливі злочини та залишатися невловимим, створили на початку минулого століття французькі белетристи Марсель Аллен і П'єр Сувестр.
Публікація перших п’яти книг про Фантомаса (загалом оповіді про його пригоди складають 32 томи) у 1911 році викликали справжній фурор. На появу нового героя одразу відреагував тогочасний кінематограф. Упродовж 1913-1914 років пригоди Фантомаса були екранізовані французьким режисером Луї Фейядом.
"Роман "Фантомас" мав величезний успіх у всьому світі та був перекладений багатьма мовами. Тепер кінематограф відродить страшні вчинки цього злого героя", - повідомляла у травні 1913 року спеціалізована газета Kinematographische Rundschau.
Хто такий Фантомас?
Ім’я персонажа вказує на те, що жорстокий злочинець є людиною-фантомом. Фантомас приховує за маскою своє справжнє обличчя та має феноменальний талант перевтілень. Своїми темними справами він часто займається в образі своєї жертви або під ім'ям людей, яких бажає підставити.
У романах Фантомас постає нещадним, витонченим садистом, який отримує задоволення від різних способів вбивства. В його арсеналі – сірчана кислота у флаконі від духів, леза бритви, вмонтовані у черевики, вибухові речовини, а також щурі, заражені чумою.
“Таємничий авантюрист, який всюди поширює терор. Після серії фантастичних пригод він уникає пасток, встановлених найвидатнішим детективом у світі. Куди б він не прийшов, усюди викликає зло. Відчай, руйнування та скорбота слідують за ним. Фантомас, як ніхто інший, уміє замаскувати себе і зробити невпізнанним, зводячи нанівець усі зусилля, щоб упіймати його, аж доки нарешті рука закону не вхопить його та покарає за злочини”, - описувала нового кіногероя газета Kinematographische Rundschau.
Перші фільми
Сюжети перших фільмів про Фантомаса видавалися у той час такими моторошними та жорстокими, що цензура не завжди дозволяла демонструвати їх у кінотеатрах великих європейських міст. Скажімо, така заборона діяла у Відні, хоча в інших містах Австро-Угорщини покази було дозволено.
“П'яту частину "Фантомаса" заборонено для показу у Відні. Шкода, адже вона значно перевершує своїх попередниць. Таємниче звільнення, переслідування, раптова поява Фантомаса як слідчого магістрату, вбивство графа та шантаж графині, пошук ювелірних прикрас, сцени в дзвіниці та в будівлі суду гарантують великий успіх цього новітнього авантюрного фільму. Оскільки Фантомас знову втік від ешафоту, цілком можливо, що з’явиться ще один сиквел, який покажуть віденським глядачам”, – зазначала тогочасна преса.
Майже кожен роман про Фантомаса закінчувався тим, що злий герой опиняється на межі загибелі, але щоразу повертається до життя. Така манера розповіді дуже подобалася кінематографістам, які зберігали інтригу після фінальних кадрів, змушуючи глядачів з нетерпінням очікувати появи нового фільму.
Образ Фантомаса у кінематографі втілив актор Рене Наварра, якому на час виходу першого фільму виповнилося 36 років. Ця роль зробила його світовою знаменитістю.
Афіша до фільму "Фантомас" із Рене Наварром.
У 1920 році у США було знято ще один серіал про Фантомаса, але його сюжет має мало спільного із літературними творами.
Для українського глядача Фантомас більше відомий за комедійною кінотрилогією "Фантомас", "Фантомас розлютився" і "Фантомас проти Скотланд-Ярда", де головні ролі виконують Луї де Фюнес та Жан Маре.
Дізнайтеся також, як у 1939-му році в Німеччині вітали Гітлера з 50-річчям (фото)
