Крім цього міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто закликав лідерів ЄС, які вводили санкції проти РФ, піти у відставку. Угорщина вже не вперше так себе “проявляє”.
— До Першої світової війни Угорщина була частиною Австро-Угорської імперії, яка у 1918-му розпалася, — розповідає Владлен Мараєв, історик, кандидат історичних наук. — У 1920-му між союзними державами Антанти та Королівством Угорщина було підписано Тріанонський мирний договір. За ним Угорщина зазнала колосальних територіальних втрат (у тому числі втратила територію сучасного Закарпаття) — 72% територій було втрачено, порівняно з тим, що вона мала до Першої світової війни. Це мало травматичний вплив на угорське суспільство. Тому серед значних кіл угорців сформувалися реваншистські настрої та наміри.
— Як щодо Другої світової війни?
— Угорщина виступала в союзі з реваншистськими країнами. Ще з кінця 20-х років минулого століття Угорщина активізувала відносини з фашистською Італією, з 30-х уклала тісні відносини з фашистською Німеччиною. У результаті була найпослідовнішим союзником Адольфа Гітлера, воювала на його боці аж до травня 1945 року, поки всю Угорщину не окупували радянські війська.
Щоправда, під кінець Другої світової були спроби Будапешту вийти з війни, укласти перемир’я у місті Дебрецен. У грудні 1944 року було сформовано прорадянський національний уряд. Але його підтримка в угорському суспільстві була невисокою. Більшість населення залишилася на той момент саме на боці пронацистського уряду Угорщини.
— Що здобула Угорщина, співпрацюючи з фашистськими режимами?
— Розширювати свою територію Угорщина почала ще до початку Другої світової війни, спираючись на допомогу Муссоліні та Гітлера. Завдяки першому Віденському арбітражу 2 листопада 1938 року Угорщина отримала частину території Чехословаччини. Це був південь Словаччини та частина території Закарпаття, включно з Ужгородом та Мукачевом. У 1940 році Угорщина отримала значну територію зі складу Румунії — йдеться про Північну Трансильванію. Угорці ці приєднання пояснювали поверненням територій, котрі втратили за Тріанонським миром. Казали, що там мешкають угорці, хоча це була брехня.
— А що дав Будапешту вступ у Другу світову війну?
— У неї Угорщина вступила у квітні 1941 року, напавши разом з Німеччиною та Італією на Югославію. У результаті Будапешт отримав ще частину територій Югославії — нині це землі, котрі входять до Хорватії та Словенії. На цьому її територіальні надбання завершилися. Війна не принесла Угорщині нових надбань, а лише втрати. Хоча у 1942-му Будапешт вів переговори з нацистською Німеччиною, просячи передати їй південь Східної Галичини. Мова про такі українські міста, як Коломия, Калуш, Станіславів (це була окупаційна зона Німеччини). Але німці відмовилися. Після поразки у Другій світовій Угорщина втратила всі захоплені території.
— Тобто Угорщина співпрацювала з нацистами, аби повернути території, а в результаті втратила їх?
— Так. Реваншистські настрої всередині країни підштовхували політиків Угорщини робити зусилля, щоб Тріанонський мирний договір був переглянутий та було повернуто частину втрачених територій. Це могли забезпечити лише союз Німеччини та Італії. Адже країни колишньої Антанти були зацікавлені, щоб цей договір зберігав чинність. Але співпраця з нацистами не обернулася для угорців чимось позитивним.
