Релігієзнавці розповіли, за яких обставин постав Московський патріархат. Про це пише газета Експрес.
"У Московському патріархаті за початок своєї Церкви вважають Хрещення Київської Русі у 988 році, — розповідає Дмитро Горєвой. — Хоча тоді ще не було ні Москви, ні московського патріарха. Після татарської навали на Русь православний митрополит самовільно переїхав на північ. У середині XV століття московський князь відкинув кандидатуру Константинополя на пост митрополита й обрав на нього місцевого, лояльного до себе єпископа. Вселенський Патріарх цього не визнав і назвав московського митрополита розкольником. Натомість було висвячено канонічного київського митрополита, який правив у Києві.
У Москві не хотіли визнавати невдачу і відмовитися від древньої церковної кафедри, а тому теж використовували титул "Митрополит Київський і всієї Русі". Виникла церковна колізія, коли було два митрополити київські, але один правив у Києві, а другий — у Москві. Причому останній був нелегітимним. У невизнаному статусі московська Церква перебувала понад сто років. Лише у 1590-му Вселенський Патріарх, якого перед тим понад рік тримали у в'язниці, надав грамоту, у якій визнавався патріарший статус місцевого єпископа Іова".
"Томосу як окремого документа про автокефалію московській Церкві не було надано, — додає Руслан Халіков. — Та її автокефалію фактично визнали через поновлення відносин із константинопольськими патріархами та проголошення Іова московським патріархом".
Міфи про Російську Церкву — звідки взялась назва "Руська Церква" та як працювала у часи СРСР — у новому номері газети Експрес.