У 1909 році компанія "Німецьке повітроплавання" оголосила про початок пасажирських авіаперевезень на дирижаблях. У тогочасних газетах навіть з’явився розклад майбутніх польотів до Мюнхена, Лейпцига, Копенгагена та інших міст.
Щоправда, такі повітряні мандрівки були дорогим та ризикованим задоволенням.
За повідомленням тодішньої преси, перші випробування пасажирських цепелінів (так називали повітряні судна за прізвищем їх конструктора - графа Фердинанда фон Цепеліна) супроводжувалися небезпечними пригодами. Причиною були, насамперед, гігантські розміри дирижаблів (завдовжки вони сягали від 120 до 250 метрів), які робили їх неповороткими.
Аеростат, у каркасному корпусі котрого розміщувались наповнені гелієм або воднем повітряні кулі, був обладнаний гондолою для пасажирів, моторами та гвинтами, і важко долав опір повітря, розвиваючи незначну швидкість. Таким велетнем складно було маневрувати, особливо під час негоди, а кожне приземлення потребувало виняткової обережності.
Невипадково перший демонстраційний політ цепеліна відбувся у 1900 році над Боденським озером поблизу Фрідріхсгафена (тепер тут - найвідоміший у світі музей дирижаблів) на півдні Німеччини: жорстка посадка на воду не завдала значної шкоди пасажирам та екіпажу.
До речі, усі дирижаблі графа Цепеліна будували на верфі, подібно до кораблів. Відпочивали від польотів вони також на своєрідних причалах. Але навіть тут їх підстерігала небезпека. Улітку 1908 року сильна буря зірвала з якоря аеростат. Перекинувшись, цепелін вибухнув і загорівся. За короткий час вогонь залишив від дирижабля тільки алюмінієвий каркас.
Відновити довіру до надійності дирижаблів повинен був демонстраційний політ із містечка Менцеля (тепер – частина Фрідріхсгафена) до Мюнхена на відстань 240 кілометрів. Цепелін піднявся у повітря о 4 годині ранку 1 квітня 1909 року. Близько 11.00 його побачили на обрії мешканці Мюнхена, які вийшли на вулиці та навіть повилазили на дахи будинків, щоб зустріти приліт повітряного корабля.
Але успішному приземленню заважав сильний вітер, який відносив аеростат із пасажирами (на борту були граф Цепелін та головний конструктор дирижаблів Людвіг Дюрр) все далі на Північ.
Як повідомляла віденська газета Das interessante Blatt, посадка відбулася у селі за 50 кілометрів від Мюнхена. Наступного дня цепелін подолав цю відстань всього за півтори години і був удостоєний гучної зустрічі.
До початку Першої світової війни авіакомпанія «Німецьке повітроплавання» (DELAG) здійснила півтори тисячі польотів, а її послугами скористалося близько 34 тисячі пасажирів.
Під час війни дирижаблі почали застосовувати у військових цілях. Масові бомбардування міст стали асоціюватися з бойовими цепелінами, які були на озброєнні німецької армії. Щоправда, використання літаків-винищувачів та запалювальних куль перетворило дирижаблі на зручні мішені, а членів екіпажу – на камікадзе, приречених загинути у «гігантській бульці, заповненій вибуховим газом» - так називав цепеліни британський міністр Вінстон Черчіль.
У повоєнний період дирижаблі повернулися в мирне небо більш досконалими. Потужні двигуни та покращені гвинти дозволяли розганяти цепеліни до 100 кілометрів на годину, почалися регулярні трансатлантичні маршрути з Європи до обох Америк.
У 1929 році дирижабль під назвою «Граф Цепелін» здійснив першу навколосвітню мандрівку. Вилетівши із Фрідріхсгафена 15 серпня, він через три тижні повернувся назад, побувавши у Берліні, Вологді, Якутську, Токіо та Лос-Анджелесі.
Але 6 травня 1937 року ера дирижаблів закінчилася. Жахлива катастрофа сталася під час приземлення дирижабля «Гінденбург» після трансатлантичного перельоту.
Це був найбільший на той час повітряний лайнер (завдовжки 245 метрів), пасажири якого мали окремі двомісні каюти з комфортними ліжками, ресторан, туалети, кімнату для куріння та бібліотеку, де стояв рояль. За свою мандрівку 36 пасажирів «Гінденбурга» заплатили по 800 доларів.
Покружлявши над Манхеттеном, де дирижабль фотографували та знімали на відео, аеростат почав знижуватися для посадки в порту Лейкхертс. За шістдесят метрів до землі цепелін спалахнув. Із 97 осіб, які були на борту загинули 35, серед них - Ернст Леманн, голова компанії «Цепелін», що й випустила дирижабль «Гінденбург».
Дізнейтеся також, як дружина Карла Бенца зважилась на ризик, щоб прорекламувати його перші авто.
