Уже місяць, як ви перебороли кашель, нежить, гарячку. Начебто одужали. Але здоровим не почуваєтеся, пише газета Експрес. У вас болить все, хоча не сильно, але нав'язливо: голова, м'язи рук, ніг і спини, ви швидко втомлюєтеся, постійно хочете спати (або ж навпаки — потерпаєте від безсоння), одне слово — самопочуття не тішить. Саме так себе проявляє СПА — синдром поствірусної астенії.
-- Синдром поствірусної астенії, синдром іммунної дисфункції, астенічний синдром — усе це різні назви одного стану, який доволі часто є наслідком саме вірусних хвороб, — пояснив Сергій Сапєгін, лікар-терапевт, клінічний імунолог. — Проявляється він стійкою втомою, розладами сну, відсутністю апетиту, зниженням фізичної стійкості, підвищеною чутливістю до світла і звуків, дратівливістю, болями у м'язах, голові тощо.
— Чим цей стан відрізняється від звичайної втоми?
— Тим, що навіть після тривалого відпочинку немає відчуття, що сили поновилися. А все через те, що віруси надзвичайно виснажують організм. Вони — стрес для всього організму, здатні розбалансувати його, спровокувати сенсибілізацію
(підвищення чутливості) слизової оболонки дихальних шляхів, нирок, серця та інших органів. Наслідком цього може стати тонзиліт, міокардит, бронхіальна астма чи гломерулонефрит.
— Які аналізи потрібно здати, аби зрозуміти, що відбувається?
— Аби розібратися, у чому ж річ, лікар-терапевт насамперед запропонує вам здати загальний аналіз крові. Орієнтиром для фахівця стануть, зокрема, показники зміни функції лімфоцитів, нейтрофілів тощо. Може знадобитися і рентген-діагностика, і кардіограма та УЗД-серця. Тим, кому хронічно надокучає біль у горлі, знадобиться мазок зі слизової. Лікар може призначити більш грунтовний аналіз крові на присутність вірусів, КТ чи МРТ головного мозку. Це дуже важливо, аби розпізнати приховану інфекцію чи патологію.
— Яке харчування порекомендуєте для відновлення організму?
— У щоденному меню мають бути продукти, багаті на вітаміни, білки, жири і вуглеводи. Незамінний для відновлення є повноцінний сон — людині з астенією можуть знадобитися не звичні 6 — 7 годин, а — більше. Серед загальних рекомендацій — й уникнення надмірних фізичних і психоемоційних навантажень. Іноді для того, щоб вийти зі стану астенії, потрібно чекати півроку й навіть довше.