"На кожному етапі задіяно різних спеціалістів, — розповідає в коментарі газеті Експрес Юрій Андреєв, голова ГО "Національний рух "За трансплантацію". — Пару "донор — реципієнт" шукає трансплант-координатор, перевіряючи в єдиній системі, чи залишила людина за життя заяву про згоду чи незгоду бути донором. Електронна система добирає пару за чіткими показниками: імунологічна сумісність пари "донор — реципієнт", статус екстреності трансплантації (за медичними показами, дитячий вік), наближеність донора та потенційного реципієнта, антропометричні дані. Трансплант-координатор лише має зв’язати дві лікарні, продумати логістику доставляння органа.
Враховуючи те, що за кожен етап у трансплантації відповідають різні люди, ризик зловживань, на мою думку, мінімізовано. До прикладу, анестезіолог не має жодної вигоди в тому, щоб прискорити смерть людини в реанімації, бо не він вирішує, чи стане хворий донором, кому пересадять донорський орган та хто його буде пересаджувати. Так само і трансплантологи, які виконують останню функцію — замінюють хворий орган на донорський, не знають навіть, як звати донора".
Нагадаємо, відтепер повнолітні громадяни мають можливість стати донором для інших після своєї смерті.
Детальніше про те, що передбачає закон про донорство читайте у новому номері газети Експрес.
