Про це вона написала на своїй сторінці у Фейсбук.
"На його поверхні – сліди від наших пальців, волога, жир і піт від скронь, вух і волосся, залишки їжі та бруду, маленькі часточки всіхмісць, де вдалося побувати за день. До того ж, ми часто зберігаємо телефони в теплі й вони самі можуть нагріватися. Такі умови створюють дуже сприятливе середовище для життєдіяльності мікроорганізмів. А в деяких джерелах можна знайти інформацію, що наші телефони в 10(!) разів брудніші за туалети", – заявила очільниця МОЗ.
Більшість з цих бактерій не створюють смертельної для нас небезпеки, утім серед них все-таки можуть бути присутні й патогени, до прикладу – патогенні штами кишкової палички або ж антибіотикорезистентні стафілококи чи стрептококи та багато інших. Вони можуть виступати збудниками кишкових та шкірних інфекцій, підвищити ризики гострого кишкового отруєння або викликати грип.
"Існують різні способи збереження гігієни телефону – від дезінфікуючих серветок для техніки до спеціальних ультрафіолетових кейсів, які можна використовувати також і для гаманців та годинників. Більш універсальним, ефективним та доступним способом можуть бути спиртовмісні дезінфектанти – до прикладу, спиртовмісний дезінфікуючий засіб, спрей чи серветки, наприклад, на основі ізопропілового спирту. Або ж скористайтеся звичайними вологими серветками, вони також очищають поверхню, хоч і не мають дезінфікуючої активності", – написала Супрун.
