Вчені університету Сан-Паулу (Бразилія) зробили аналіз ДНК майже 1000 сімейних пар, діти яких мають ідеальне здоров'я, пише газета Експрес. І порівняли результат з аналізами чоловіків та жінок, нащадки яких потерпають від хромосомних чи інших патологій, а також неплідних пар. З'ясувалося, що в першому варіанті жінки і чоловіки — гістонесумісні. Саме цей феномен не лише забезпечив подружжю народження життєздатного потомства, а й застрахував від бездітності.
"Комплекс гістосумісності — це поняття, яке в біології визначає імунологічну індивідуальність людини. Йдеться про сукупність генів та спеціальних білків, що відіграють вирішальну роль у регуляції імунної відповіді, — пояснює Олександр Вайсерман, доктор медичних наук, фахівець з епігенетики, головний науковий спiвробiтник Iнституту геронтологiї НАМНУ. — У трансплантології гістосумісність є одним з найбільш важливих моментів при пересадженні органів: що ближчі донор та реципієнт за антигенами гістосумісності, то нижчий ризик розвитку реакції відторгнення. Коли ж йдеться про репродуктивне здоров'я — усе навпаки. Є дані, що для народження здорових дітей сприятливий чинник — відмінність партнерів за антигенами гістосумісності".
— Навіщо природі робити одних людей біологічно сумісними, а інших — несумісними?
— Це еволюційна стратегія, потрібна для підтримування генетичної різноманітності всередині популяції, для народження більш життєздатних дітей. Людина перебирає вiд матері й батька по половинi їхнього генетичного набору — зокрема й антигенiв гістосумiсностi. Під час вагітності в органiзмi матерi запускаються важелi iмунних реакцiй, скерованих на пiдтримування вагiтностi. Якщо у пари надто велика подiбнiсть певних специфiчних антигенiв (таке нерідко спостерігається навiть коли люди — не родичi), ці важелі не спрацьовують. І в парах, де у батьків головний комплекс гістосумісності дуже подібний, доволі часто народжуються хворобливі діти.
— Отже, парам, які замислюються над створенням сім'ї, варто пройти тест на біологічну сумісність?
— Є спеціальний аналіз, що визначає спільні антигени гістосумісності. Втім природа сама подбала про те, щоби ми відчували, який партнер найбільше підходить нам імунологічно, — додає Василь Черепанин, лікар-сексопатолог, фахівець із репродуктивного здоров'я. — Іноді людям здається, що вони зробили свідомий вибір. А насправді це організм прорахував, що саме цей чоловік чи жінка найкраще підходить для продовження роду. І навпаки: біологічно
несумiснi партнери, як то кажуть, духу одне одного терпіти не можуть.
— Як це можна зрозуміти? Варто орієнтуватися на те, чи приємний людині запах тіла потенційного партнера?
— Йдеться не лише про запах тіла у прямому розумінні. Першим імунологічним тестом можна вважати поцілунок. У слині є білки імунної системи, у роті — рецептори до цих білків. Наш мозок "зчитує" дані потенційного партнера, визначає його антигени гістосумісності. А спеціальний вомероназальний орган, додатковий орган нюху, аналізує феромони (речовини без очевидного запаху) партнера на подібність комплексів гістосумісності. Отож уже з першим дотиком губ до партнерів надходить певний комлекс сигналів про те, чи підходять вони одне одному фізіологічно.
