Як часто таке буває, що ми самі собі призначаємо антибіотики, пише газета Експрес. Бо ж продають їх без рецепта, і нерідко знайдеться друг чи родич, який підкаже назву потрібних ліків, що колись йому допомогли у схожій ситуації. Утім така схема — не просто помилкова, вона небезпечна.
ВООЗ організувала просвітницьку акцію, бо виявилося, що більшість людей у світі не знає, як уживати антибіотики. А це сприяє поширенню антибіотикорезистентності й появі супербактерій!
За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у країнах Євросоюзу 25 тисяч пацієнтів умирає від бактеріальних інфекцій — тому що мікроби стали нечутливими до препаратів.
Проблему обговорюємо з Володимиром Козьком, доктором медичних наук Харківського національного медичного університету, Ігорем Березняковим, президентом Української асоціації за раціональне застосування антибіотиків, Федором Лапієм, лікарем-імунологом, та Оленою Левицькою, лікаркою-епідеміологинею.
Читайте також: Деяким росіянам буде заборонено в’їзд в Україну, – Порошенко
— Шановні медики, поясніть, будь ласка, що саме лікують антибіотики і коли їх призначають?
О. Левицька:
— Пiдвищена температура тіла — не показ для вживання антибіотиків. При грипi чи ГРВI (що популярно називають застудою) антибiотики теж безсилi. Показом для призначення антибiотикiв є клiнiчнi ознаки, що вказують на бактерiальну природу запального процесу.
Важливо не лише правильно дібрати антибіотик залежно від типу захворювання, а й дотримуватись дозування і термінів вживання.
І. Березняков:
— Хочу наголосити: вживши дозу препарату меншу, ніж потрібно для цілковитого знищення бактерій, людина сприяє появі збудників, стійких до ліків. Так і виникають супербактерії, подолати які стає щораз важче.
Читайте також: Кліматичну катастрофу ще можна відвернути - звіт ООН
— А що таке антибіотикорезистентність, про яку застерігають фахівці ВООЗ?
В. Козько:
— Це нечутливість патогенних мікроорганізмів до протимікробних ліків. Через антибіотикорезистентність ті інфекційні хвороби, які вже вважалися подоланими, знову стають невиліковними. Тому правильне вживання антибіотиків — відповідальність не лише за своє здоров’я, це — глобальна відповідальність.
Ф. Лапій:
— До слова, багато людей споживають м’ясо тварин, яких на фабриках і фермах лікують антибіотиками. Згідно з правилами, виробник має зачекати певний час, доки медична речовина виведеться з організму тварини. Однак це правило часто порушують. Ми, на жаль, не захищені від ризику вживання і молока з антибіотиками. Вони ж, потрапляючи в організм людини, не лише алергізують його, а й призводять до того, що, коли потрібно, ліки вже не діють.
— I як цьому зарадити?
І. Березняков:
— Досі наука могла впоратися з бактеріями, синтезуючи антибіотики нового покоління. Але несподівано це спричинило небажаний ефект: свiт зiткнувся із суперстiйкими бактеріями. І, вочевидь, науковцям доведеться чимало попрацювати над створенням ліків, які би стали альтернативою антибіотикам.
Тим часом медики мають відмовитися від практики призначення антибіотиків за шаблоном, ретельно добирати препарат, зважаючи на чутливість збудника до нього. А пацієнтам не слід практикувати самолікування, натомість дотримуватися способу вживання антибіотиків, які рекомендує лікар.
— Чи правда, що деякі рослини здатні замінити антибіотики?
О. Левицька:
— Так, у медицині успішно використовують фітобіотики — наприклад, іманін, добутий зі звіробою, сативін з часнику. Видобуто антибіотики і з лишайників. Їх доволі часто застосовують у комплексі із синтезованими протимікробними препаратами. Але сподіватися, що часником можна вилікувати, наприклад, бактеріальну пневмонію, не варто. Відповідальний пацієнт повинен вживати ліки згідно із приписом лікаря, а той має дібрати правильний препарат та призначити відповідне його дозування.
Читайте також: Газета Експрес розігрує 100 тисяч гривень та подорож Європою
