Євген Данищук, колишній сільський голова села Розтоки, служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”. Загинув 20 червня 2022 року в районі села Миколаївка Донецької області. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня та медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям”.
“Він понад усе любив Україну, наші Карпати, свою родину, рідне село. У Розтоках народився, жив, мріяв про щасливе майбутнє наших синів і донечки”, — розповідає Світлана Данищук, дружина Героя.
Світлана та Євген познайомилися по дорозі в Чернівці. “Уперше ми побачили одне одного в автобусі, коли їхали на навчання. Я теж із села Розтоки, але з того, що на Путильщині. Євген навчався у Чернівецькому фінансово-юридичному інституті, а я — в училищі на кравчиню-закрійницю”, — каже моя співрозмовниця. У 2003 році молодята одружилися. У Данищуків народилося двоє синів та донечка. Нині найстаршому Артему — 14 років, Владиславу — 11, а доньці Олександрі — 4.
Два терміни поспіль Євген був очільником Розтоківської сільради, що в Івано-Франківській області.
“Для свого села він ладен був небо прихилити, — згадує Василь Рибчук, побратим Героя і теперішній староста Розток. — За його головування у селі відкрили дитячий садок. Тепер він один з найкращих у територіальній громаді. Євген зробив у Розтоках дорогу, перекрив куполи двох сільських храмів”. За словами Василя Рибчука, Євген хотів, щоб у його рідному селі було, як у Європі. Тому часто їздив за кордон і переймав досвід господарювання.
Повномасштабне вторгнення застало Євгена в Польщі. За лічені дні чоловік повернувся додому й пішов добровольцем до ЗСУ. Міг цього не робити, бо мав трьох дітей. Але Євген вперто всім казав: “Якщо не я, то хто”.
“Чоловік нічого не розповідав, де і як воює, яка ситуація, лиш мене заспокоював та про діток розпитував, — каже дружина Героя. — Коли мені повідомили, що Євген загинув, то увесь світ для мене почорнів, бо як же я без нього, як діти без батька... Але розумію, що треба далі жити, берегти пам’ять про чоловіка й робити все можливе для нашої перемоги”, — каже дружина Світлана.
Ще за часів головування у Розтоках Євген Данищук, порадившись зі священниками, перевіз стареньку капличку, яка була в центрі села, на гору Спинзова. Щоправда, святиня ця мала й стара, тому чоловік хотів спорудити більший храм. На жаль, не судилося. Але цю мрію здійснили односельці Євгена — у пам’ять про хороброго земляка. Тепер на горі Спинзова в Карпатах, на висоті 965 метрів над рівнем моря, височіє каплиця заввишки 12,5 метра. Біля неї односельці ще планують встановити гранітну пам’ятну дошку, на якій буде написано, що це місце для святині вибрав Герой, який віддав життя за Україну.
