Загинули десять осіб, серед яких 8-річна дитина. Одинадцята жертва померла в лікарні 26 січня. З руїн останніми дістали подружжя: 57-річного Валерія Конченкова та 56-річну Юлію Брейніну…
“Валерій і Юлія мешкали у тому будинку на першому поверсі понад три десятиліття, — розповідає подруга родини Тетяна Ніконенко. — Жінка працювала головною бухгалтеркою у приватній фірмі. Чоловік був підприємцем, займався виробництвом електророзподільної та контрольної апаратури.
Із подружжям ми товаришували десятки років. А познайомились у кінологічному клубі, де нас об’єднала любов до собак. Валерій і Юлія захоплювалися таксами. Спочатку придбали жорстокошерсту Шанті. Потім вона народила Кайю. Валерій та Юлія багато сил вкладали у догляд тварин, їх виховання. Брали участь у виставках, їхні такси здобували звання чемпіонів України.
Юлія та Валерій мали дорослих сина та дочку, дочекались онуків. Донька давно мешкає у США, син у Харкові живе окремо із родиною. Нас завжди захоплювала ця пара, бо, попри вік, у їхніх стосунках була романтика та кохання”.
Із 2014 року подружжя постійно допомагало ЗСУ: плели маскувальні сітки, робили окопні свічки, шили балаклави, готували харчі.
“Пригадую, коли наші бійці охороняли ОДА від проросійських сил, то Юлія цілий місяць варила супи, борщі, все це носила охоронцям. А ще найняла репетитора і вчила досконало українську мову, бо багато що переосмислила, — додає Тетяна. — Коли почалось вторгнення, Валерій та Юлія на кілька місяців виїжджали в сусідню область. Потім повернулись і далі волонтерили. У район, де вони жили, і раніше були прильоти, хоча там ніяких військових об’єктів не було — навчальні заклади, лікарня, школа. Вранці 23 січня я чула вибухи, після того написала у наш спільний чат й поцікавилась, чи всі живі. Друзі відписали, а от Валерій з Юлією мовчали. Згодом дізналася, що їхній під’їзд просто склався. Як пояснили рятувальники, ракета поцілила прямо у квартиру подружжя, виникла пожежа. Шансів вижити не було. Але ми з друзями чергували біля руїн і до останку сподівалися на диво. Ввечері 23 січня роботи припинили через загрозу обвалу стіни. А вранці 24-го рятувальники дістали тіла Юлії, Валерія та їхніх такс: Шанті і Кайя лежали поруч з господарями на ліжку. Ймовірно, вони ще спали. Всі надії розбились вщент. Вони жили довго та щасливо і померли в один день. Тільки це не казка — їх усіх вбила Росія”.
Наразі проводять ДНК-експертизу тіл загиблих. За словами співрозмовниці, собачок уже кремували. Їх мають поховати поряд із господарями.
