Олег Сірий вправно володів лижами й працював рятувальником на одному із курортів Карпат. Там його й застав початок повномасштабного вторгнення. Уже за декілька місяців спортсмен приєднався до лав ЗСУ. Життя воїна обірвалося на Донеччині. У захисника залишились дружина та маленька донька.
Олег Сірий народився та проживав у Вінниці. Закінчив школу й здобув освіту вчителя фізкультури та спорту в державному педагогічному університеті. У спорт його привела мама. У чотири роки вона поставила сина на лижі, а у вісім — віддала на веслувальний слалом.
“Мама Олега була активною туристкою, ходила в гори й сплавлялася по Південному Бугу, тому сина з юних літ зацікавлювала спортом, — розповідає дружина воїна Марина Сіра. — Щороку разом з мамою та вітчимом він їздив відпочивати на гірськолижні курорти”.
У жовтні 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення РФ, Олег Сірий у складі команди Вінницької області посів друге місце на Кубку України з водного туризму. У цьому виді він також отримав майстра спорту й неодноразово ставав чемпіоном країни.
До спортивних активностей Олег заохочував і свою п’ятирічну донечку. “Побралися ми влітку 2015 року. А у 2018-му в нас народилася Віра, — каже Марина Сіра. — Олег був надійним, люблячим, відповідальним чоловіком. Багато часу проводив з дочкою. Вони гуляли, ходили в басейн, каталися на велосипеді, човнах... Якось Віра сказала, що хоче навчитися робити “колесо” й Олег її у цьому підтримав. Так з татової ініціативи ми ходимо на акробатику, а з моєї — на народні танці”.
За словами дружини, Олег отримав повістку в травні 2022 року й пішов у військкомат. Але там сказали — чекати. “30 серпня йому зателефонували й дали наказ прийти до ТЦК та СП з речами. Чоловіка відправили на навчання, де він здобув фах бойового медика. І вже із січня 2023 року Олег виконував бойові завдання на Донеччині”, — розповідає дружина Героя.
Спочатку Олег Сірий воював у Соледарі. Там отримав травму, а після півторамісячної реабілітації повернувся до побратимів. “Навіть у вільний час він одягав “бронік” і присідав та відтискався. Тобто завжди знаходив час, щоб потренуватися”, — згадує його друг із позивним “Козак”.
Олег Сірий загинув під Бахмутом 8 травня 2023 року під час виконання бойового завдання.
