Ця історія сталася з парою із Київщини. Чоловік та дружина 7 років жили разом. Згодом розірвали шлюб, але продовжували мешкати спільно. І ось жінка народила сина. Реєструючи дитину, у графі “ім’я та по батькові” записала дані співмешканця. Однак стосунки в пари були такі напружені, що чоловік відмовився визнавати дитину і не допомагав мамі з малюком матеріально.
Зауважимо, що чоловік мав постійну роботу, інших утриманців у нього не було.
Жінка звернулася до суду з позовом про призначення аліментів. Чоловік заявив, що він — не батько хлопчика. Водночас від ДНК-експертизи відмовився. Зрештою, районний суд визнав ексчоловіка батьком дитини, призначивши аліменти на неї у розмірі 1/3 заробітку, а також аліменти на особисте утримання жінки у розмірі 1/6 частки його заробітку щомісячно. Чоловік оскаржував рішення — проте безрезультатно. Дійшов аж до Верховного Суду, але й там свого не досяг.
Ця справа цікава тим, що позивачці повірили на слово. Невже у таких ситуаціях тест ДНК не потрібний, аби підтвердити батьківство і аж тоді призначити аліменти?
“Із точку зору закону, ДНК-експертиза переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення. У більшості судових справ подібної категорії вона має вирішальне значення, — пояснює Людмила Кочко, адвокатка, правозахисниця. — Але у кожній судовій справі є специфіка. Суд може визнати факт батьківства або ж відмовити в його визнанні без ДНК-експертизи — відповідно до того, яка зі сторін судового спору ухиляється від експертизи. Такі висновки суду базуються на приписах Сімейного кодексу України. Відповідно до них, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, або ж за рішенням суду. Суд оцінює докази в їх сукупності. Зокрема, і той факт, що чоловік та жінка проживали разом, вели спільне господарство, були пов’язані спільним побутом. Тож, по суті, були подружжям”.
ДО РЕЧІ
“При встановленнi батькiвства аналiзують понад 10 генетичних маркерiв. Експертиза при пiдтвердженнi батькiвства дає 99,999% точностi, — пояснює Андрiй Семиходський, генетик, фахівець з ДНК-технологій. — За основу береться біологічний матеріал людей: мазок із рота, волосся, кров. Зазвичай через два тижнi пiсля отримання взiрцiв результат готовий”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що відомо про чоловіка, який нападав на жінок, штрикаючи їх голками
